Заготівля металобрухту в Україні за роки незалежності впала в 6 разів, – GMK-Center
Обсяги заготівлі брухту чорних металів в Україні за роки незалежності зменшилися у 6 разів – до мінімальних показників під час широкомасштабної війни. Водночас повернення до більш-менш суттєвого зростання галузі малоймовірне.
Про це пише аналітичний центр GMK-Center у статті "Зникаючий ресурс: виклики для української брухтозаготівлі".
"Деіндустріалізація економіки стала головним фактором, що визначає стан ринку брухту в Україні. Це незворотний процес. Розрахунки аналітиків показують: колишні обсяги брухтозаготівлі залишилися в минулому, швидше за все, назавжди", – йдеться у матеріалі.
За підрахунками GMK-Center, активне зростання брухтозаготівлі в Україні припало на другу половину 1990-х років, а у 2000 році галузь досягла історичного максимуму в 11 млн тонн за рахунок утилізації радянської промислової спадщини. Потім, з 2001 року в ній спостерігається стійкий спад через низький рівень інвестицій в оновлення металофонду та фактичне "зникнення" цілих секторів українського машинобудування.
"Головним джерелом брухту в Україні в останні роки був амортизаційний брухт, на частку якого припадало до 75%. Іншими словами, ця галузь працювала і продовжує працювати на накопиченому ресурсі радянських часів. Цей ресурс не поповнюється належним чином через занижене споживання сталі в Україні", – вказують у GMK-Center.
Водночас війна поглибила проблематику ресурсів і заготівлі брухту. Частина української території виявилася окупованою або є зоною активних бойових дій.
Відтак, зараз обсяг заготівлі брухту в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, частково в Харківській і Сумській обл. близький до нуля. Раніше ці регіони забезпечували близько 1 млн тонн брухту на рік.
Компенсувати втрачені обсяги підвищенням заготівлі в інших регіонах неможливо, адже потенціал генерації брухту на інших територіях обмежений, а радянська індустріальна спадщина здебільшого була зосереджена саме в промислових областях Сходу України.
За оцінками GMK-Center, активні бойові дії, падіння економіки, падіння і стагнація промислового виробництва, еміграція з країни і нестача персоналу, мобілізаційні процеси негативно впливають і на брухтозаготівельну галузь. Як результат, кількість учасників ринку скорочується. Так, у 2009 році в Україні налічувалося близько 1700 брухтозаготівельних компаній. Зараз, за експертними оцінками, їх залишилося не більше 100-120 з активною кількістю майданчиків для збору брухту від 250 до 300.
"Тому, очевидно, українська брухтозаготівля буде і надалі перебувати на плюс-мінус нинішньому рівні. У гравців, що залишилися у галузі, немає мають доступного брухту через деіндустріалізацію та падіння економіки за 3,5 роки повномасштабної війни; немає перспектив утворення машинобудівного брухту, оскільки галузь скорочувалася 20 років, а через війну і геополітичні ризики має дуже слабкі перспективи; немає можливості активно працювати з військовим брухтом через законодавчі обмеження; немає потенціалу для збільшення збору брухту через обмеження потужностей самої галузі, яка сильно скоротилася і зменшилася під час війни", – констатують аналітики GMK-Center.
Як повідомлялося, із початку 2000-х років на українському ринку спостерігається стратегічний дефіцит металобрухту, протягом останніх років він стрімко збільшується, свідчать дані Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine).
