Виробники озброєнь зацікавлені приєднатися до "Defence City", це вивільнить кошти на розвиток, – засновник First Contact Боровик
Індустрія дронів
У початковому вигляді ініціатива "Defenсe City" мала низку "сірих зон", які викликали занепокоєння і побоювання з боку промисловців, але після кількох тижнів дискусій між між законодавцями та представниками національної оборонної індустрії та доопрацювання відповідних законопроєктів до другого читання новий спеціальний режим більше відповідатиме інтересам зброярів.
Про це засновник технологічної компанії First Contact Валерій Боровик розповів в інтерв’ю Defense Express.
"Ми зацікавлені в тому, аби стати резидентами "Defenсe City". Бо декларується низка позитивних складових. Наприклад, ідеться про зміни в оподаткувані. Це звільнення від податків на землю, нерухомість та екологію. Також передбачається звільнення від податку на прибуток, за умови реінвестування цих грошей у виробництво. Все це вивільнить для компанії додаткові кошти, які можна скерувати на розвиток підприємства. На створення нових чи розширення бази для виготовлення серійних зразків", – зауважив Боровик.
Водночас однією з проблем пакету законопроєкту про створення спеціального податкового режиму він вважає процедуру входу резидентів в Defenсe City.
"Хто і як прийматиме рішення, кому дати зелену дорогу, а кому – не дати? Процедура входу і виходу має бути максимально прозорою для всіх учасників. Без поділу на "своїх" та "не своїх". Без "ручного" впливу. Бо інакше з’явиться поле для корупції та інших зловживань. Це має бути зрозумілий, чистий і аргументований порядок", – наголосив Боровик.
Він також поставив під сумнів ефективність вимоги, яка передбачають можливість експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном, але лише за умови, що ця закордонна дочірня компанія буде на 100% належати українській.
"Не буде багато бажаючих, які зважаться відкривати за кордоном стовідсотково українську компанію, будувати своє виробництво, розбиратися з місцевим законодавством… Я хочу, щоб у мене був партнер, бажано з ТОП-100 світових лідерів, якщо ми прагнемо реалізувати масштабні, технологічно складні проєкти та розробки. Без реального партнерства нічого не вийде. Але виходить, що ця історія буде йти всупереч вимогам нового законопроєкту. І це не добре. Для мене це незрозуміло. Сподіваюся, це буде виправлено", – додав Боровик.
Як повідомлялося, 12 серпня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав і рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Верховна Рада підтримала ці законопроєкти №13420 та №13421 у першому читанні 16 липня.
Законопроекти були суттєво доопрацьовані Комітетом до другого читання і зазнали змін, зокрема:
- правовий режим Defence City діятиме до 1 січня 2036 року (але не пізніше року вступу України до ЄС);
- замість Переліку підприємств ОПК буде створено Реєстр Defence City, ведення якого забезпечуватиме Міністерство оборони;
- вимоги до резидентів Defence City, процедури та підстави надання, припинення та втрати цього статусу, а також порядок контролю регулюватиме закон "Про національну безпеку України";
- частка кваліфікованого доходу резидента Defence City має становити не менше 75% загального доходу (крім суб'єктів літакобудування, для яких – не менше 50%).
При цьому резиденти Defence City зможуть отримати:
- ️податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, а також звільнення від земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку);
- ️спрощення митних процедур;
- ️спрощений експортний контроль для товарів військового призначення (без отримання повноважень);
- ️можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій;
- ️підтримку у процесі релокації та підвищенні захищеності виробничих потужностей ОПК.
