Україна може втратити 120-280 мільйонів євро через повернення квот ЄС на пшеницю, – трейдер "Грейн Пауер"
Внаслідок повернення умов торгівлі з ЄС, які діяли до повномасштабного вторгенння, Україна може втратити 120-280 мільйонів євро валютного виторгу тільки від експорту зерна.
Про це директор зернотрейдера "Грейн Пауер" Артем Соловйов повідомив у Facebook.
Він нагадав, що після завершення режиму повної лібералізації торгівлі ЄС з Україною для експорту агропродукції до Європи знову працюють довоєнні тарифні квоти за Угодою про асоціацію між ЄС та Україною. Щодо пшениці, на решту 2025 року Єврокомісія встановила квоту з нульовим митом у розмірі 7/12 від річної – тобто близько 583 тис. тонн.
При цьому, обмеження стосуються не окремо пшениці, а всієї товарної групи "пшениця/спельта/меслін + борошно/крупи/пелети", зауважив експерт. Поза квотою діє стандартне специфічне мито ЄС для звичайної м’якої пшениці – 95 євро за тонну.
Це суттєво змінює економіку потоків із портів Чорного моря до ЄС. Відтак, зернотрейдери зіштовхнулися зі складнощами в утриманні прибутковості своїх підприємств, каже Соловйов.
"Позаквотний експорт зерна до ЄС часто стає збитковим уже на рівні базової математики маржі. У звичайний сезон чиста торговельна маржа на пшениці становить орієнтовно 3-7 євро за тонну після фрахту, портових зборів, фінансування та хеджу. Додатковий бар’єр у 95 євро за тонну поза квотою руйнує маржу повністю", – пояснив директор зернотрейдера "Грейн Пауер".
За оцінками керівника компанії, втрата валютного виторгу внаслідок квотування пшениці у другому півріччі може скласти 120-280 млн євро, залежно від зміни світових цін та того, наскільки мито "лягає" на експортера.
Артем Соловйов зауважив, що для всього агроекспорту це помірні частки відсотка, але для підсектора пшениці це близько 15% торішньої виручки галузі. За його словами, це вже впливає на закупівельні ціни на елеваторах, логістичні ланцюги та ліквідність трейдерів.
Керівник "Грейн Пауер" зазначив, що ЄС та Україна вже оголосили про досягнення домовленості в принципах щодо оновлених параметрів DCFTA (зони вільної торгівлі): йдеться про більш передбачуваний режим на роки вперед. Але до формального набрання чинності цими змінами діють квоти, розраховані до кінця 2025 року.
Він припустив, що для зернотрейдерів це означає: стратегія "чекаємо полегшення" не замінює роботи з портфелем ринків та контрактів уже зараз. Найперспективнішими наразі виглядають приватні переробники Туреччини та загалом країн Середземномор’я, а також публічні тендери Північної Африки й Близького Сходу.
"Втрату близько 15% пшеничного експорту логічно компенсувати диверсифікацією напрямків, продукту й контрактної структури. Хто швидше перебудує портфель покупців та зафіксує премії на альтернативних ринках, той збереже або навіть покращить маржу. І все це – без довгих очікувань на регуляторні зміни", – додав Артем Соловйов.
Як повідомлялося, вже станом на 20 серпня з річної квоти ЄС на безмитний імпорт української пшениці 583 тис. тонн було законтрактовано близько 324 тис. тонн, свідчать підрахунки аналітиків.
