Працює не так, як планувалось: Рахункова оприлюднила результати аудиту БЕБ
Бюро економічної безпеки (БЕБ) за чотири роки не стало ефективним інструментом превенції економічних злочинів – його діяльність зміщена на розслідування вже вчинених правопорушень.
Причини – прогалини у законодавстві, брак фінансування і кадрів, а також відсутність належної координації з боку Кабміну, повідомляє пресслужба Рахункової палати із посиланням на результати аудиту діяльності БЕБ.
Зазначається, що нормативна база щодо його роботи залишається неповною – ухвалених закону "Про БЕБ" і затвердженого урядом положення недостатньо. Інші необхідні зміни не внесли вчасно, через що БЕБ не має повного доступу до ключової інформації і спеціальних ресурсів зв’язку, а його рекомендації для органів влади не є обов’язковими. У підсумку 1 778 рекомендацій із сумарною оцінкою ризиків 22,9 млрд грн було проігноровано іншими органами влади, зазначають у Рахунковій палаті.
До того ж налітична робота БЕБ нерівномірна: 60% продуктів стосуються податкових порушень, інші важливі напрями опрацьовано слабше. Із 3 182 аналітичних матеріалів на 362,2 млрд грн ризиків, 2 892 передано детективам для відкриття кримінальних проваджень. Торік зареєстровано 6 805 проваджень, до суду скеровано 681 на 16,6 млрд грн збитків, фактично відшкодовано 5,3 млрд грн.
Аудит також встановив, що інституційна спроможність БЕБ обмежена – із 24 територіальних управлінь реально працюють 9, середня укомплектованість штату по регіонах становить 40%, а загалом по БЕБ – близько 50%. Водночас зарплати співробітників органу на 37% нижчі, ніж у НАБУ, а частина підрозділів взагалі не функціонувала через прогалини у порядку формування кадрових і атестаційних комісій.
Загалом за 2021-2024 роки БЕБ використало 66,3% виділених коштів (2,2 млрд грн), майже 1,1 млрд грн повернуто до бюджету, а капітальні видатки довго не фінансувалися взагалі. В результаті все ще не створено Єдину інформаційну систему БЕБ і не закуплено необхідне обладнання.
Відтак, за результатами аудиту, Рахункова палата надала низку рекомендацій.
"БЕБ потребує наділення його спеціальним статусом, створення умов оплати праці працівників, які визначені в законі про Бюро, розширення можливостей реалізації ними своїх обов’язків в умовах обмежень воєнного стану та забезпечення власними силами безпеки цих працівників та учасників кримінального судочинства, удосконалення низки нормативно-правових актів з метою врегулювання інших особливостей діяльності", – підсумувала відповідальна за аудит БЕБ членкиня Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.
Як повідомлялося, 25 червня Комісія з добору директора БЕБ обрала переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ Олександра Цивінського – керівника підрозділу детективів НАБУ. 30 червня Комісія передала прем'єр-міністру подання щодо переможця конкурсу.
Уряд мав затвердити його кандидатуру протягом 10 днів. Проте Кабінет Міністрів відмовлявся це зробити, незважаючи на пряму вимогу закону.
Зрештою, лише 6 серпня Кабмін призначив Цивінського директором Бюро під тиском громадськості та міжнародних партнерів.
