Найбільші промислові компанії Росії почали звільняти співробітників і скорочувати робочий тиждень

Найбільші російські промислові компанії вимушено скорочують робочий час чи чисельність співробітників на тлі уповільнення економіки, стагнації внутрішнього попиту та падіння експорту. Так, щонайменше шість компаній у гірничодобувному, транспортному секторі та транспортному машинобудуванні РФ, серед яких великі промислові гіганти, скоротили робочий тиждень, щоб зменшити витрати на робочу силу, не звільняючи співробітників.
Як пише The Moscow Times, найбільший виробник цементу в Росії, холдинг "Цемрос", перейшов на чотириденний робочий тиждень із жовтня до кінця року, щоб уникнути скорочень на тлі різкого спаду в будівельній галузі та зростання імпорту цементу.
У компанії, яка включає 18 заводів та понад 30 кар'єрів з видобутку нерудних матеріалів по всій Росії, працює 13 тис. співробітників.
Зростання імпорту з Білорусії, Ірану, Казахстану, Китаю разом із падінням обсягів будівництва житла в Росії вплинули на зниження попиту на цемент. "Цемрос" очікує, що споживання цементу в Росії цього року становитиме менше 60 млн тонн – найнижчий рівень з часів масштабних обмежень у пандемію коронавірусу 2020 року.
За оцінкою Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування РФ, не пов'язані з оборонним сектором промисловості скоротили випуск на 5,4% загалом з початку року, а за останні звітні три місяці (серпень до травня) спад має фронтальний характер: його немає лише у деревообробці та виробництві паперу та паперових виробів.
Під час перших двох президентських термінів Владіміра Путіна з 2000 по 2008 роки економіка Росії зросла з менш ніж $200 млрд до $1,7 трлн. Але номінальний ВВП Росії зараз становить лише $2,2 трлн – приблизно стільки ж, скільки 2013 року, за рік до окупації українського Криму.
Путін публічно відкинув заяви високопоставлених російських банкірів про стагнацію економіки, заявивши, що влада спеціально уповільнює економіку, щоб приборкати інфляцію.
Найбільший російський роботодавець, залізнична монополія РЖД ("Російські залізниці"), в якій працює близько 700 тис. осіб, вимагає від співробітників центрального офісу брати три додаткові вихідні на місяць за свій рахунок, крім звичайних відпусток і неробочих днів.
РЖД, що вважається дзеркалом російської економіки, особливо в частині експорту сировини, втрачає доходи на тлі зниження поставок вугілля, металів і нафти.
Горьківський автозавод (ГАЗ), провідний виробник легких комерційних автомобілів з щонайменше 20 тис. співробітників, перейшов на чотириденний робочий тиждень у серпні, як і виробник вантажівок "КамАЗ", в якому працює близько 30 тис. осіб.
Профспілка "АвтоВАЗа", найбільшого автовиробника Росії, в якому працює близько 40 тис. співробітників, підтвердила, що компанія перейшла на чотириденний тиждень із 29 вересня.
Найбільший у світі виробник алмазів у каратах, компанія "Алроса", скоротив оплату співробітників, які безпосередньо не залучені до видобування, на 10%, частково за рахунок переходу на неповний робочий час. Крім того, навесні та влітку алмазодобувник призупинив роботу на менш рентабельних родовищах.
На низці підприємств металургії, гірничовидобутку, деревообробки та вугільної промисловості йдуть скорочення робочого тижня, персоналу чи виробництва, повідомили самі компанії та джерела у цих галузях.
"Свеза", найбільший російський виробник деревини та паперу, минулого місяця закрив свій фанерний завод у Тюмені через різке падіння попиту. Понад 300 людей втратили роботу.
Перші ознаки напруженості з'являються в російській державній статистиці. Прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець серпня становила 1,64 млрд руб., що на 1,15 млрд руб., або в 3,3 раза, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Географія російських підприємств важкої промисловості, які часто є містоутворюючими в містах і селищах європейської Росії та на Уралі, свідчить про те, що скорочення заробітної плати може суттєво вплинути на добробут цілих регіонів.
"Мечел", один з найбільших виробників вугілля в Росії, у серпні повідомив про зростання збитків та зупинку виробництва на одній зі своїх шахт та деяких ділянках кар'єрів, а також про скорочення виробництва нерентабельних марок.
Російська металургійна промисловість також демонструє ознаки проблем. Хоча галузь ще не перейшла на чотириденний робочий тиждень, майже всі металургійні компанії скорочують допоміжний персонал.
Раніше повідомлялося, що різке уповільнення економіки, падіння попиту та висока відсоткова ставка вдарили по найбільшим компаніям Росії. Так, кожна шоста з них – 13 із 78 – перестала справлятися з борговим навантаженням.
На початку вересня повідомлялося, що влада Росії обговорює введення мораторію на банкрутство для металургійних компаній, що може сигналізувати про зростаючу кризу в галузі.
Нагадаємо, в липні повідомляося, що російські сталеливарні компанії відчувають дедалі більші фінансові проблеми через підвищення ставок за кредитами, падіння попиту та посилення санкцій, що відрізають доступ до експортних ринків.
Наприкінці січня цього року стало відомо, що російський уряд готує план підтримки металургійної галузі, яка в другій половині 2024 року зіткнулася з падінням виробництва.