Бюджетне фінансування пасажирських перевезень "Укрзалізниці" стане позитивним сигналом для кредиторів, – ЦТС
Держава має передбачити у держбюджеті на 2026 рік видатки на компенсацію збитків пасажирських перевезень "Укрзалізниці", адже практика крос-субсидування вичерпала себе та суперечить європейським стандартам.
Про це заявив директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк, передає УНІАН.
За його словами, цю пропозицію підтримують не лише експерти та профільний парламентський комітет, а й сама "Укрзалізниця" разом із Міністерством інфраструктури. Адже система, за якої збитки від пасажирки покривалися за рахунок реального сектору економіки, більше не працює – експортери зараз самі перебувають у кризовому стані.
"На жаль, у проєкті бюджету, який було представлено, компенсацій немає. Сподіваюся, при повторному розгляді депутати прислухаються до цієї ініціативи. Система крос-субсидування непрозора, не відповідає європейській практиці й більше не працює – вантажовідправники просто не можуть покривати збитки пасажирки", – наголосив Вовк.
Він зауважив, що пасажирські перевезення є соціальним зобов’язанням держави, а тому фінансувати їх слід напряму з держбюджету. Це дозволить уникнути фінансової дестабілізації "Укрзалізниці" та негативних макроекономічних наслідків від підвищення тарифів на вантажні перевезення.
На думку Вовка, запровадження бюджетних компенсацій не лише стабілізує фінансовий стан компанії, а й стане позитивним сигналом для її кредиторів і міжнародних партнерів.
Він також підтримав ініціативу Федерації роботодавців України щодо підписання багаторічного меморандуму між урядом та "Укрзалізницею", який передбачав би поетапну відмову від крос-субсидування та гарантії державної підтримки соціально важливих перевезень.
Нагадаємо, у 2026 році "Укрзалізниця" планує підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 37%, щоб покрити збитки від пасажирських перевезень. Водночас, за підрахунками економістів, таке підвищення може призвести до падіння вантажної бази на 15%, що дасть лише близько 12 млрд грн додаткових доходів. Водночас, втрати для економіки складуть 96 млрд грн ВВП та 36 млрд грн податкових надходжень.
