Перемовини зайшли у глухий кут: Україна не змогла домовитися про реструктуризацію прив’язаних до ВВП облігацій
Український уряд та власники ВВП-варантів України знову не змогли домовитися про реструктуризацію боргу за цими цінними паперами.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства фінансів, з 16 жовтня по 5 листопада відбулися переговорів з членами спеціального комітету, до якого входять інституційні інвестори – власники близько 35% ВВП-варантів України
"Під час другого раунду обмежених переговорів Україна запропонувала власникам пропозицію, що враховує відгуки отримані від учасників ринку, зібрані протягом останніх місяців, а також різноманітність бази інвесторів - власників ВВП-варантів", – зазначають у Мінфіні.
Зокрема, українська сторона запропонувала обмін ВВП-варантів на нові єврооблігації України серії С ("C Bonds") із коефіцієнтом обміну 1,26. Нові облігації з погашенням 2030-2032 роках передбачали купон, який розпочинатиметься на рівні 2,5% і поступово зростатиме до 6% до 2030 року.
Пропозиція також передбачала виплату у розмірі 6 центів (включно з 1 центом комісії за надання згоди) на кожен $1 долар номінальної вартості ВВП-варантів, що мало б частково компенсувати інвесторам платіж за варантами, який мав бути сплачений 2 червня 2025 року. Україна також пропонувала положення, яке мало на меті зменшити ризики для власників варантів у разі необхідності повторної реструктуризації.
Своєю чергою комітет власників висунув зустрічну пропозицію, яка передбачає повний обмін ВВП варантів на нові облігації серії C "із суттєво вищими економічними параметрами".
У Мінфіні наголосили, що ця пропозиція "є неприйнятними для України та не відповідає параметрам узгодженим з МВФ і групою офіційних кредиторів України".
Зокрема, пропозиція передбачає значне збільшення обсягу державного боргу, скорочення строку погашення (із першим суттєвим погашенням вже у 2029 році) та вищі купонні ставки – у діапазоні від 5% до 7,75%.
"Через відсутність прогресу в досягненні згоди щодо економічних умов, Україна заявила, що не може прийняти пропозицію комітету власників та відмовилася робити будь-які подальші пропозиції учасникам комітету в рамках періоду обмежених переговорів", – додали у Мінфіні.
Як повідомлялося, перший раунд закритих переговорів з власниками ВВП-варантів України відбувся 15-23 квітня 2025 року і також завершився без досягнення угоди. У Мінфіні сподівалися домовитися про реструктуризацію цього боргу до кінця поточного року.
Що відомо про ВВП-варанти України
ВВП‑варанти (зараз на руках в інвесторів їх залишилось номінальною вартістю $2,6 млрд) були випущені під час боргової угоди 2015 року, коли інвестори списали Україні 20 % зовнішнього боргу. Платежі за ними залежать від динаміки зростання ВВП країни у 2019-2038 роках, проте через два календарні роки – тобто між 2021 та 2040 роками.
Якщо приріст ВВП за рік нижчий за 3% або реальний ВВП менший за $125,4 млрд, то виплат за паперами не передбачено. Якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% – то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 до 2025 року платежі обмежені 1% ВВП.
У травні 2021 року Україна здійснила першу виплату за ВВП-варантами у розмірі $40,75 млн, з урахуванням показника ВВП за 2019 рік. У 2024 році Україна виплатила власникам ВВП-варантів $200,6 млн ($130,1 млн за згоду змін умов та відсотки, а також відстрочену суму платежу та відсотки на суму $70,5 млн за зростання ВВП у 2021 році.
Влітку цього року Україна відмовилась здійснити виплати власникам ВВП-варантів за результатами зростання ВВП у 2023 році, коли він підскочив на 5,3% через низьку базу порівняння з 2022 роком. Сума платежу мала становити $665,45 млн.
У Мінфіні тоді нагадували, що у серпні 2024 року уряд запровадив мораторій на виплати за не реструктуризованими облігаціями. При цьому з умов державних деривативів було вилучено положення про крос-дефолт.
"Це означає, що дотримання мораторію на виплати за державними деривативами не призводить до крос-дефолту за зобов'язаннями по облігаціях зовнішньої державної позики та не створює загрози для фінансової стабільності держави", – наголосили у міністерстві.
