60% військовослужбовців змушені купувати речове майно за власні кошти, – Рахункова палата

Лише 25% військовослужбовців задоволені отриманим від держави спорядженням, а 60% бійців змушені купувати речове майно за власні кошти.
Про це свідчать результати опитування 25 тисяч військовослужбовців, яке Рахункова палата провела спільно з Міністерством оборони.
"Якість тилового забезпечення залишається чутливим питанням для армії. Найчастіше військові повідомляли про проблеми зі зношуваністю та якістю спорядження, одноманітністю харчування та перебоями із постачанням пального", – зазначається у повідомленні.
При цьому лише чверть опитаних задоволені спорядженням, отриманим від держави. Ще 60% респондентів зазначили, що вимушені купувати речове майно власним коштом.
Понад половина опитаних висловили невдоволення якістю харчування, а 26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.
У Рахунковій палаті зазначають, що фактичний облік забезпечення у військових частинах і на складах, залишився поза процесом цифровізації через відсутність затверджених технічних завдань і несвоєчасні управлінські рішення.
"Водночас саме цей рівень є критично важливим, оскільки без цифрового обліку фактичних потреб, руху майна, отримання та використання ресурсів неможливо забезпечити повний контроль ланцюга постачання та прозорість і достовірність даних для планування закупівель", – наголошується у повідомленні.
Рахункова палата також провела аудит оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення ЗСУ у 2024 році, який охопив діяльність Міноборони та держпідприємства "Державний оператор тилу" (ДОТ).
Зокрема, аудит встановив, що на продовольче та речове забезпечення ЗСУ у держбюджеті на 2024 рік було передбачено лише 44,5% від необхідної суми, а на паливно-мастильні матеріали – 73%.
"Як наслідок, Збройні Сили функціонували за рахунок часткового "проїдання" запасів. При цьому 400 млн грн бюджетних призначень Міноборони залишилися невикористаними", – зазначають у Рахунковій палаті.
Водночас понад 11 млрд грн були ДОТ спрямував в дебіторську заборгованість. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн – стало простроченою дебіторською заборгованістю.
Аудитори також з’ясували, що хоча ДОТ здійснив 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови дл конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7,2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.
Водночас зобов’язання обраних постачальників виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДОТ, за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 – розірвано. При цьому постачальники, які зривали терміни терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій.
"Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій", – встановили у Рахунковій палаті.
Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель (на майже 98 млн грн), а Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів, і врешті не був виконаний у повній мірі.
Загалом за результатами аудиту зазначається, що запроваджена у 2024 році оновлена модель тилових закупівель (коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДОТ безпосередньо проводить необхідні закупівлі) має потенціал до розвитку, однак "через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила".
Слава Міндічу!
Слава Цукерману!
Слава Галущенко!
Слава Свиріденко!
Слава куму Zе Чернишову!
Слава Слугам *****!
Всі вони наполеглево працюють на перемогу. Перемогу *****!