Бізнес із Китаю та інших "дружніх" країн без зусиль захоплює ключові російські ринки, ‒ розвідка
Російська економіка відчуває дедалі сильніший тиск з боку так званих "дружніх" держав, які швидко заповнюють ніші, що утворюються через інвестиційну паузу. Висока ключова ставка, слабка монетарна політика та зниження бюджетного стимулу фактично сковують роботу внутрішніх виробників.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Номінальні дані про інвестиції в основний капітал виглядають відносно рівними, однак це радше інерція старих активів, тоді як реальне скорочення оцінюється приблизно у 1,5%.
Експортні надходження вже зменшилися на 20%, а посилення податкового тиску, зокрема через ПДВ, ще більше звужує можливості бізнесу. Промисловці прямо називають повільне зниження ключової ставки та надто дорогі кредити головними перешкодами для розвитку.
У підсумку на ринку швидко посилюються китайські постачальники техніки й продукції, які без масштабних інвестицій фактично перебирають контроль над сегментами, що їх втрачають російські компанії.
Найяскравіше це видно на ринку важких вантажівок. У січні-жовтні 2025 року продажі машин масою понад 14 тонн скоротилися на 54%, а сегмент магістральних тягачів просів на 71%. Загалом зареєстровано лише 37,9 тис. важких авто ‒ на 57% менше, ніж роком раніше. Хоча формально лідером залишається "КАМАЗ" із часткою 29,5%, китайські Sitrak (16,3%), Shacman (10,8%) і FAW (9%) фактично витісняють його з ринку, а додатковий тиск створює білоруський "МАЗ" із 7,2%.
Отже, російські виробники приречені на подальше витіснення з ключових ринкових сегментів, а повернути втрачені позиції за умов агресивної експансії "дружніх" конкурентів практично нереально.
"Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії "дружніх" конкурентів фактично неможливо", ‒ підсумували у відомстві.
Як повідомлялося, У Фонді національного добробуту Росії від приблизно $150 млрд, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося майже у п’ять разів менше — близько $38 млрд.
50% - це акції "ключових компаній" типу ростєлєкому, ощаду, втб тощо - продавати не захочуть;
25% - юань, отриманий за енергоносії в різні періоди - електронні гроші, які Китай не дозволяє витрачати і випускати в обіг;
25% - золото/брульянти - діють санкції і отримати ані швидко, ані повільно адекватні гроші за це теж неможливо.
Тобто "вартість" всього цього - вона зараз просто намальована. Все вищевказане в реальності ніяк не коштує ті 10-12 трильйонів срублів, про які кажуть в статті чи інтернетах. Навіть якщо вони взагалі все вирішать продати, то з-за санкцій, "скидок" і неможливості продати по "ринковим" цінам акції - вони навіть дефіциту бюджету ЦЬОГО року не зможуть покрити.
Тож ФНБ більше ("більше" - це означає "останній принаймні 1 рік") не приймає участі в фінансуванні уряду та військових авантюр *****. Хто фінансує? Відповідь проста: платники податків та верстат цетробанку.
лица жёлтые над рашкою кружатся...
.
Очевидно - позитивна. Промислове виробництво в засрашці занепадає реактивно. І "імпортозаміщення" гарантовано успішне. Ну, якщо цей термін трактувати не як "заміщаємо імпорт вітчизняним виробництвом", а "імпорт знищує вітчизняне виробництво нахєр".