Доходи китайських оборонних компаній впали на 10% через антикорупційну чистку, ‒ SIPRI. ІНФОГРАФІКА
Доходи великих військових корпорацій Китаю минулого року скоротилися, оскільки антикорупційні заходи пригальмували укладання контрактів на озброєння та закупівлі.
Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), оприлюдненому 1 грудня, повідомляє Reuters.
Спад доходів у Китаї контрастує з помітним зростанням прибутків великих постачальників озброєнь і військових послуг у світі, що зумовлено війнами в Україні та Газі, а також глобальною й регіональною напруженістю.
"Через низку звинувачень у корупції під час закупівель зброї Китаєм у 2024 році було відкладено або скасовано великі контракти на постачання зброї. Це посилює невизначеність щодо статусу зусиль Китаю з модернізації військової сили та того, коли нові можливості матеріалізуються", ‒ пояснив Нань Тянь, директор Програми військових витрат та виробництва зброї SIPRI.
Народно-визвольна армія стала однією з ключових мішеней масштабної антикорупційної кампанії, яку голова Сі Цзіньпін розпочав у 2012 році, а у 2023 році під підозрою опинилися вищі командні кола, коли Ракетні війська стали об’єктом розслідувань.
У жовтні з Комуністичної партії виключили вісьмох високопоставлених генералів за звинуваченнями в корупції, серед них і другого за рангом генерала країни Хе Вейдуна. Він служив під керівництвом Сі у Центральній військовій раді, головному командному органі Китаю. Сукупні доходи провідних китайських військових компаній минулого року впали на 10%, тоді як у Японії вони зросли на 40%, у Німеччині ‒ на 36%, у США ‒ на 3,8%.
У звіті наголошується, що доходи 100 найбільших світових виробників озброєнь збільшилися на 5,9% і досягли рекордних 679 мільярдів доларів, тоді як падіння показників Китаю зробило Азіатсько-Океанський регіон єдиним у світі, де зафіксовано зниження доходів серед провідних оборонних компаній.
Китайські прибутки від продажу зброї зменшилися попри три десятиліття зростання оборонних бюджетів на тлі посиленого стратегічного суперництва Пекіна зі Сполученими Штатами, традиційною військовою потугою регіону, а також через напруженість навколо Тайваню та спірного Південнокитайського моря.
За даними SIPRI, падіння доходів зафіксовано в AVIC, найбільшого китайського виробника озброєнь, у виробника наземних систем Norinco та у аерокосмічної й ракетної корпорації CASC, що всі перебувають у державній власності. Найбільше скорочення показників продемонструвала Norinco ‒ на 31% до 14 мільярдів доларів.
Дослідження зазначає, що кадрові перестановки, пов’язані з корупційними справами в керівництві Norinco та CASC, спричинили урядові перевірки й затримки реалізації проєктів, а постачання військових літаків AVIC сповільнилося.
Як повідомлялося, китайський виробник комплектуючих для дронів Shenzhen Minghuaxin придбав 5% акцій одного з провідних російських виробників FPV-дронів Rustakt. Rustakt випускає FPV-моделі VT-40, які російська армія використовує на полі бою проти українських сил. Компанія перебуває під санкціями України та ЄС і згадується як учасник російського проєкту "Судний день", спрямованого на виробництво БпЛА та підготовку операторів.
