ВВП-варанти України подорожчали до максимуму за 4 роки на тлі переговорів з кредиторами, – Bloomberg
ВВП-варанти України, виплати за якими прив'язані то темпів економічного зростання, подорожчали до максимуму за останні чотири роки після того, як український Мінфін оприлюднив нову пропозицію щодо реструктуризації цінних паперів.
Цінні папери торгувалися вище 93 центів за долар у понеділок, що є найвищим показником з грудня 2021 року, передає Bloomberg.
Одразу після початку повномасштабного вторгнення їх вартість опускалася нижче 20%, а до середини 2024 року не перевищувала 50% від номінальної.
Напередодні Міністерство фінансів оголосило про обмін ВВП-варантів загальною номінальною вартістю близько $2,6 млрд (варанти ще на на $0,65 млрд вже викуплені українським урядом) на нові облігації з погашенням у 2029-2032 роках з коефіцієнтом 1,34.
Купон за ними зростатиме з часом, починаючи з 4% річних від дати розміщення до лютого 2027 року. Купон зросте до 5,5% у період з лютого 2027 року до серпня 2029 року, а потім – до 7,25% до лютого 2032 року.
Крім того, власники ВВП-варантів зможуть отримати до 7% номіналу своїх цінних паперів у вигляді готівкового платежу, якщо погодяться на обмін у встановлені строки.
Пропозиція вимагає схвалення 75% власників. Уряд України очікує закрити угоду до кінця року.
"Варанти, пов'язані з ВВП, стали джерелом суттєвого фіскального ризику через надзвичайну волатильність воєнного часу. Без реструктуризації Україна ризикує виплатити мільярди доларів, що стали наслідком повоєнного економічного відновлення, відволікаючи життєво важливі кошти від оборони, реконструкції та основних державних послуг", – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
У заяві українського Мінфіну також зазначається, що під час останнього раунду переговорів минулого тижня обидві сторони досягли "значного прогресу щодо низки основних комерційних та структурних елементів" угоди.
Водночас низка додаткових умов реструктуризації залишається предметом активних переговорів між українським урядом та кредиторами, додали у міністерстві.
Своєю чергою комітет кредиторів заявив, що продовжує "конструктивно та сумлінно взаємодіяти з Україною", однак закликав інших власників цінних паперів утриматися від голосування за пропозицію до публікації подальшого оголошення 4 грудня.
Як повідомлялося, наприкінці листопада уряд України та власники ВВП-варантів відновили переговори щодо умов реструктуризації цих цінних паперів.
Попередні два раунди перемовин з комітетом кредиторів у жовтні та квітні 2025 року завершилися безрезультатно.
Що відомо про ВВП-варанти України
ВВП‑варанти (зараз на руках в інвесторів перебувають такі цінні папери номінальною вартістю $2,6 млрд) були випущені під час боргової угоди 2015 року, коли інвестори списали Україні 20% зовнішнього боргу. Платежі за ними залежать від динаміки зростання ВВП країни у 2019-2038 роках, проте через два календарні роки – тобто між 2021 та 2040 роками.
Якщо приріст ВВП за рік нижчий за 3% або реальний ВВП менший за $125,4 млрд, то виплат за паперами не передбачено. Якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% – то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 до 2025 року платежі обмежені 1% ВВП.
У травні 2021 року Україна здійснила першу виплату за ВВП-варантами у розмірі $40,75 млн, з урахуванням показника ВВП за 2019 рік. У 2024 році Україна виплатила власникам ВВП-варантів $200,6 млн ($130,1 млн за згоду змін умов та відсотки, а також відстрочену суму платежу та відсотки на суму $70,5 млн за зростання ВВП у 2021 році.
Влітку цього року Україна відмовилась здійснити виплати власникам ВВП-варантів за результатами зростання ВВП у 2023 році, коли він підскочив на 5,3% після обвалу у 2022 році. Сума платежу мала становити $665,45 млн.
У Мінфіні тоді нагадували, що у серпні 2024 року уряд запровадив мораторій на виплати за не реструктуризованими облігаціями. При цьому з умов державних деривативів було вилучено положення про крос-дефолт.
"Це означає, що дотримання мораторію на виплати за державними деривативами не призводить до крос-дефолту за зобов'язаннями по облігаціях зовнішньої державної позики та не створює загрози для фінансової стабільності держави", – наголосили у міністерстві.
