Рішення про репараційну позику для України не вимагає одностайності в ЄС, – фон дер Ляєн
Ухвалення рішення про надання Україні репараційного кредиту з основою заморожених російських активів не потребує одностайного голосування державами-членами Європейського Союзу – достатньо лише кваліфікованої більшості.
Про це заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Разом з тим, за її словами, пропозиція щодо запозичень Євросоюзом потребує одностайності.
"Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 млрд євро. Решту мають покрити міжнародні партнери. І сьогодні ми пропонуємо державам-членам два рішення для узгодження. Перше рішення – це запозичення ЄС. [...] А друге рішення, яке ми пропонуємо сьогодні в юридичному тексті, – це так звана Репараційна позика", – розповіла фон дер Ляєн.
Вона пояснила, що запозичення ЄС – це, по суті, залучення капіталу на ринках капіталу та використання бюджету Євросоюзу як гарантії для цього, а також передача цього капіталу як позики Україні. Це рішення має бути прийняте одноголосно.
Для Репараційої позики використовувалися б залишки готівки з іммобілізованих російських активів у Європейському Союзі.
"Ми пропонуємо покрити всі фінансові установи, які накопичили такі залишки готівки, і ці установи повинні були б перевести готівку в інструмент Репараційної позики. Отже, іншими словами, ми беремо готівкові залишки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія сплачуватиме репарації. Це рішення може бути прийняте кваліфікованою більшістю голосів", – наголосила фон дер Ляєн.
Як будуть використовуватися кошти
Фон дер Ляєн розповіла, що ці гроші будуть використані на бюджетну підтримку України, зокрема й на військову підтримку.
"Головна мета – подальше зміцнення оборонно-промислового потенціалу України та інтеграція її потужностей у нашу оборонно-промислову базу. І тут ми використовуватимемо так званий каскадний принцип. Іншими словами, кошти будуть використовуватися переважно для виробництва та закупівель в Україні, Європейському Союзі та так званих країнах ЄЕЗ/ЄАВТ (Європейська економічна зона, Європейська асоціація вільної торгівлі, – ред.). Але якщо у нас є нагальні потреби, які не можуть бути задоволені Україною чи Європейським Союзом, тоді ми дозволяємо закупівлі за межами країни", – зауважила фон дер Ляєн.
Вона також підкреслила, що Україна може розраховувати на те, що Європа залишатиметься її найсильнішим і найстійкішим партнером.
Як повідомлялося, Єврокомісія офіційно представила дві пропозиції для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки. Ці пропозиції ухвалені у відповідь на доручення Європейської Ради від 23 жовтня для задоволення майбутніх бюджетних та оборонних потреб України та підкріплені комплексом із п'яти правових пропозицій.
Що відомо про "репараційний кредит" для України
Нагадаємо, на зустрічі в жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
Своєю чергою російський диктатор Владімір Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
