Україна може повністю втратити європейські ринки збуту через екологічне мито СВАМ, – "Метінвест"
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) у Європейському Союзі може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості в 2026 році.
Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час конференції "Україна та світ попереду 2026", організованої NV та The Economist у Києві.
Водовіз підкреслив, що війна радикально змінила можливості української промисловості.
"Метінвест", який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав $1 млрд у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тис. до 50 тис. Через лави Збройних Сил України пройшли понад 11 тис. співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов'язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів.
Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз застеріг: без змін підходів Євросоюзу СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни.
Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі "Метінвест" намагається адаптуватися до нової реальності й вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у ЄС. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки, яких у воєнний час український бізнес позбавлений.
Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза. Мобілізація, міграція молоді та зупинка освітніх закладів у промислових регіонах створили брак фахівців, якого промисловість ще ніколи не відчувала.
"Будівництво нової доменної печі потребує кількох тисяч спеціалістів. Сьогодні таких ресурсів в Україні просто немає", – наголосив Водовіз.
Не менш гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Відтак компанія розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення, щоб зменшити залежність від центральної мережі.
Раніше стало відомо, що Європейська Комісія не передбачила виняток для України у СВАМ: там заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним". Але ці оцінки є відірваними від реальності, адже Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП.
ЄС також не врахував, що 81% українського експорту сталі йде саме до Євросоюзу, тож запровадження СВАМ без винятків може різко знизити конкурентоспроможність української металургії – а вона дає 7,2% нашого ВВП.
Як повідомлялося, за підрахунками Федерації роботодавців України, після набуття чинності у ЄС всіх положень механізму вуглецевого коригування СВАМ, вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП, а до 2034 року кількість робочих місць може скоротитися на 120 тисяч.
При цьому негативний вплив на ВВП України становитиме $8,7 млрд у 2026 році, а у 2034 – вже $11,3 млрд. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
