Площі під коноплями та горохом зростатимуть завдяки появі потужностей з їхньої переробки, ‒ Мінекономіки
Наявність переробних потужностей суттєво формує структуру посівів і перелік культур, які вирощують українські аграрії. Зокрема, нині поширення деяких нішевих культур значною мірою зумовлене саме цим фактором.
Про те, які переробні кластери, окрім основних культур, можуть мати потенціал в Україні, розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, повідомляє Latifundist.com.
За словами міністра, колись розширення переробки соняшнику стимулювало збільшення посівних площ під цією культурою. Однак соняшник і без того був масовим, тому розвиток переробки відбувався швидко. Водночас для таких культур, як льон і коноплі, що справді мають перспективи у переробці, стартові умови інші.
Оскільки для волокнистих культур спочатку необхідно створити достатню сировинну базу, зазначив міністр. У 2024 році площі під льоном становили близько 53 тис. га, під коноплями ‒ трохи понад 1000 га, тоді як у 1991 році соняшником було засіяно 1,6 млн га.
"Маємо прямо протилежну ситуацію з коноплями. Прийнятий парламентом закон про дерегуляцію в галузі коноплярства створив передумови для побудови переробних потужностей. Поява першого заводу з переробки промислових конопель створила попит на їх вирощування. В країні з’явився парк спеціальних збиральних комбайнів для промислової коноплі. Фермери починають цікавитись промисловими коноплями, площі зростають слідом за попитом", ‒ наголосив Олексій Соболев.
Він також зазначив, що схожа динаміка очікується щодо гороху. В Україні будуються підприємства з виробництва біоклею з гороху для меблевої індустрії, і їхні потреби будуть приблизно удвічі більшими за поточні площі під цією культурою. Тож запуск переробки, як і у випадку з коноплями, сприятиме розширенню посівів.
Як повідомлялося, частка земель, придатних для сільськогосподарського використання, в Україні становить приблизно 56,8% від загальної площі країни. Такий самий показник має Молдова. У світовому рейтингу за цим параметром Молдова посідає третє місце, а Україна ‒ четверте. Попереду лише Данія з показником 59,1% та Бангладеш із 60,2%.
Водночас середній глобальний рівень частки сільськогосподарських земель становить 14,3%, про що свідчать дані дослідження Світового банку, підготовленого на основі статистики Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
