Аналітики пропонують поріг ПДВ для ФОПів у 6 мільйонів замість ініційованого урядом 1 мільйона, ‒ ІЕД

Аналітичні центри закликали керівництво країни та Верховну Раду переглянути законопроєкт щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ малого бізнесу та встановити поріг у 6 млн грн.
Про це йдеться в заяві Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
В оприлюдненому Мінфіном документі пропонується ПДВ для всіх платників на спрощеній системі при річному доході понад 1 млн грн. Оцінки вигоди від впровадження ПЗУ в АРВ передбачають доходи 40,1 млрд грн та витрати держави 0,179 млрд грн, але додаткові витрати підприємців складуть 2,09 млрд грн/рік, а витрати громадян не враховані.
Аналітики зазначають, що розрахунки Мінфіну не відображають реальних витрат:
- не враховано витрати домогосподарств;
- недооцінено адміністративне навантаження для бізнесу;
- використано мінімальну зарплату замість середньої для бухгалтерів.
Реальні додаткові витрати на одного підприємця можуть сягати 93 тис. грн на рік, що для 660 тис. підприємців дає 61–116 млрд грн.
Законопроєкт негативно впливає на суспільний добробут, стимулює тінізацію ММСБ і не вирішує ключові схеми ухилення від податків. Обов’язкова ПДВ-реєстрація для мікробізнесу з оборотом 1 млн грн робить легальну діяльність економічно невигідною.
Аналітичні центри рекомендують:
- встановити поріг реєстрації платником ПДВ на рівні 6 млн грн із поступовим зниженням до рівня ЄС;
- впровадити спрощене адміністрування (касовий метод, автозаповнення декларацій);
- застосувати ризикоорієнтований підхід (ПДВ лише для секторів із високим ризиком зловживань B2B, винятки для B2C та прифронтових територій);
- встановити компенсації громадам та субсидії на бухгалтера для ФОП;
- запровадити anti-abuse rule для уникнення "дроблення";
- ухвалити законопроєкт №13507, який встановлює чіткі критерії для відмінності псевдо-найманих від найманих працівників;
- впровадити якісні KPI для ДПС та ДМС на зменшення tax gap;
- запустити економічні стимули для споживачів отримувати фіскальні чеки.
"І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну - зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків - необхідним є створення базових умов в країні: забезпечення верховенства права, перезавантаження за вирішального голосу міжнародних експертів ДМС, ДПС, Нацполіції, Служби фінмоніторингу", ‒ наголосили в ІЕД.
На думку аналітиків, Міністерство фінансів при розрахунку наслідків для бюджетів не врахувало:
- втрати місцевих бюджетів від зменшення ставки єдиного податку з 5% до 3% для тих, кого примусово переведуть на ПДВ (не менше 18 млрд грн);
- зростання видатків на ДПС через збільшення платників ПДВ з 248,9 тис. до 876,9 тис., що вимагатиме розширення чисельності працівників для адміністрування ПДВ, розблокування накладних, перевірок, а також додаткових юристів і судових витрат (мінімум 3 млрд грн);
- непідготовленість 628 тис. нових платників ПДВ, більшість яких не вели повноцінний бухгалтерський облік, що призведе до масового блокування податкових накладних на десятки мільярдів грн і фінансових втрат для малих підприємців;
- додаткові проблеми для діючих платників ПДВ через затримки у розгляді документів на розблокування накладних.
Аналітичні центри пропонують провести експертну нараду за участю фахівців Мінекономіки, Мінфіну, профільних народних депутатів та аналітиків, узгодити єдину методологію розрахунків, на її основі оцінити впливи та визначити оптимальний поріг переходу на ПДВ і заходи для мінімізації "сірих" схем.
Як повідомлялося, законопроєкт про введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців з 2027 року, оприлюднений Міністерством фінансів, ще буде доопрацьовуватися. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
"Ми бачимо, що питання ПДВ для ФОПів із доходом понад 1 млн грн викликає напругу в бізнесу. Тому зараз разом із Міністерством фінансів проводимо консультації з бізнесом, експертами та аналітичними центрами. Ми маємо збалансувати підтримку підприємців і те, що є в зобов’язаннях з МВФ", – пояснив Соболев.
Розница, общепит, услуги населению - источник данных для налоговой накладной понятен, собирается в документ все достаточно просто, плюс такие налоговые не блокируются. Как результат - хватит бухгалтера на удаленке, буквально на 1 час в день. Единственное - необходимо будет приобрести лицензию на ПО для подачи отчетности.
Оптовая торговля (для предприятий), услуги для предприятий - тут посложнее, но очевидно, что большинство использует какое-то учетное ПО (возможно его надо будет обновить, примитивные версии могут не поддерживать работу с НДС). Возможен опять таки бухгалтер на удаленке, но уже на большее время и либо при самодисциплине (ежедневно отправляем выписанные накладные/акты в обрабатывемой форме своему буху + даем доступ к банку в режиме просмотра) либо организовываем работу через сервер предоставляя бухгалтеру полноценный доступ в любое время + опять таки банк. Приходящий бухгалтер в любом случае будет дороже. Постоянно находящийся на месте - в принципе не нужен. Проблема появляется с возможной блокировкой налоговых.
Хуже всего - удаленная торговля (как розница так и опт для населения).