Китай домінуватиме на ринку критичних мінералів до 2030 року, ‒ аналітики. ІНФОГРАФІКА

Згідно з останніми прогнозами, до 2030 року Китай контролюватиме близько 60% світового ринку переробки критично важливих мінералів, створюючи безпрецедентну залежність глобальної економіки від Пекіна, незважаючи на спроби Заходу диверсифікувати ланцюги постачання.

Такі дані надають Benchmark Mineral Intelligence та Міжнародне енергетичне агентство (IEA), повідомляє Visual Capitalist.

Рідкісноземельні мінерали

До 2030 року Китай займатиме провідні позиції у видобутку літію, рідкісноземельних елементів (РЗЕ), кобальту та графіту, контролюючи близько 60% світової переробки критично важливих мінералів. Таке скупчення переробних потужностей забезпечує високу ефективність та потенційне зниження витрат, але водночас підвищує геополітичні ризики для покупців у переробному секторі.

США займають помітну нішу у видобутку рідкісноземельних елементів (5,14%), тоді як Фінляндія та Канада мають значні частки у видобутку кобальту – 5,87% та 5,73% відповідно.

Хоча ці регіональні плацдарми можуть зміцнити місцеві ланцюги поставок електромобілів, вони все ще не зрівняються за масштабом з контролем Китаю.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

Нікель

Нікель є єдиним мінералом, де Китай не займає провідних позицій. Індонезія контролюватиме понад 71,24% рафінованого нікелю завдяки великим запасам руди, розширенню низьковитратних переробних потужностей і забороні на експорт сирої руди.

Частка Китаю становить лише 6,24%, Росії – 3,26%, а решти світу, згрупованого як "Інші країни", – 19,27%. Це робить Індонезію ключовим гравцем, який визначає ціни на нікель для виробництва нержавіючої сталі та акумуляторів для електромобілів.

Мідь

Переробка міді залишається відносно диверсифікованою: Китай контролює 44,63%, а "інші" країни – 40,99%, що свідчить про ширші світові потужності переробки.

Як повідомлялося, Китай 14 січня оприлюднив дані про значне зростання експорту в 2025 році та рекордний торговельний профіцит, який перевищив $1 трильйон. Місцеві компанії готуються до того, що адміністрація Трампа й надалі прагнутиме стримувати китайське виробництво.

Стійкість Китаю до нового раунду тарифного тиску після повернення Дональда Трампа до Білого дому минулого січня змусила китайські компанії активніше виходити на ринки Південно-Східної Азії, Африки та Латинської Америки, щоб компенсувати вплив мит США.

Автор: Валерій Білик