"Велика сонячна стіна": у Китаї розпочали будівництво мегаелектростанції в пустелі
Китай досягає значних успіхів у розвитку потужностей відновлюваної енергетики у світі, особливо в секторі сонячної енергетики. У пустелі розпочато будівництво "Великої стіни енергії", яка складатиметься з восьми мільйонів сонячних панелей та матиме потужність 100 ГВт.
Про це повідомляє Energiesmedia.
Довжина стіни складе майже 133 км, а ширина ‒ 25 км. Це не перший китайський сонячний проект у пустелі: у Шагехуані вже розташовано 455 ГВт сонячних установок. Проте, за словами розробника проекту Ordos Energy, ця "стіна" виділяється тим, що генеруватиме "більш ніж достатньо" енергії для задоволення потреб Пекіна.
Мета "Великої сонячної стіни" ‒ до 2030 року виробляти 180 мільярдів кВт·год на рік. Згідно з планами, після завершення будівництва буде прокладено нову лінію електропередачі, яка щорічно передаватиме 48 мільярдів кВт·год від установки до регіону Пекін-Тяньцзінь-Хебей. Окрім зміцнення енергетичної безпеки регіону, проект має й інші переваги.
"Загалом до 2030 року буде створено приблизно 50 000 робочих місць", ‒ зазначив офіційний представник Dalad Bannar Лі Кая.
Також 2 400 гектарів сільськогосподарських угідь буде засіяно у найбільш пустельних регіонах поруч зі стіною. Це сприятиме економічному розвитку та водночас допоможе зберегти екологію. Те, що зазвичай називають "Морем смерті", перетвориться на важливий енергетичний центр країни.
Таким чином, будівництво "Великої сонячної стіни" не лише доповнить і без того масштабний портфель сонячної енергетики Китаю, але й слугуватиме стимулом для розвитку пустельних територій.
Як повідомлялося, згідно з останніми прогнозами, до 2030 року Китай контролюватиме близько 60% світового ринку переробки критично важливих мінералів, що створить безпрецедентну залежність глобальної економіки від Пекіна, незважаючи на зусилля Заходу з диверсифікації ланцюгів постачання.
До того часу Китай займе провідні позиції у видобутку літію, рідкісноземельних елементів (РЗЕ), кобальту та графіту, контролюючи близько 60% світових потужностей з їхньої переробки. Концентрація таких ресурсів забезпечує високу ефективність і потенційне зниження витрат, водночас підвищуючи геополітичні ризики для покупців у секторі переробки.
