"Слуги народу" ініціювали реформу систему оплати праці. Що планують змінити?
У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону "Про справедливу систему оплати праці в Україні" (№14387), який передбачає створення єдиної архітектури оплати праці як у державному, так і в приватному секторах.
Його авторами вказані голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова та низка інших депутатів від "Слуги народу", повідомляє Liga Zakon.
Як вказано у пояснювальній записці, нинішня система оплати праці в державному секторі є нерівною та несистемною. Посадові оклади за однаковий обсяг і складність роботи можуть відрізнятися у кілька разів залежно від органу та його статусу. Це суперечить принципам ефективного управління та порушує закріплене у міжнародних конвенціях право на рівну оплату за рівну працю.
Попередні спроби вирішити проблему окремими законопроєктами успіху не мали, а нещодавня реформа оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад, на думку авторів, лише збільшила чинні диспропорції.
Нова архітектура: Виконавчий та Генеральний табелі
Основою реформи є запровадження уніфікованої архітектури оплати праці для всього публічного сектору.
Ключові елементи:
- Виконавчий табель: Затверджується Законом і встановлює максимально допустимі річні розміри оплати для топполітичних посад.
- Генеральний табель: Затверджується Кабінетом Міністрів і визначає верхні межі річних зарплат для всіх інших посад у публічній службі.
Головні принципи нової системи:
- Обмеження розривів: Різниця між найвищим і найнижчим рівнями Виконавчого табеля не може перевищувати 30%, що дозволить скоротити нинішні диспропорції оплати на 40–50%.
- Прозорість та аргументованість: Рівні оплати праці прив’язуються до чітко визначених критеріїв — відповідальності, складності та значущості посади.
- Баланс: Передбачені як нижні межі (мінімальна зарплата), так і верхні, що унеможливлює як заниження виплат, так і необґрунтоване збільшення окладів через надбавки та премії.
"Рівна оплата за працю рівної цінності": що мається на увазі
Законопроєкт уперше на рівні закону закріплює принцип, визначений Конвенцією МОП №100.
Його суть у тому, що порівнюються не лише однакові посади, а й роботи, що мають співставну цінність за такими критеріями:
- Рівень кваліфікації;
- Зусилля;
- Відповідальність;
- Умови праці;
- Вплив на спільний результат.
Такий підхід дає змогу запобігати непрямій дискримінації, коли різні за назвою посади фактично мають однакову суспільну вагу, але оплачуються по-різному.
Інші ключові зміни:
- Грейдування посад: Замість застарілої тарифної сітки пропонується перейти до грейдової системи, яка є більш справедливою та гнучкою.
- Структура оплати: Чітко визначається поділ зарплати на основну (сталу), додаткову (варіативну) та бенефіти (employee benefits).
- Дорадча група: При Голові Верховної Ради створюється група експертів, яка оцінюватиме обґрунтованість зарплат на політичних посадах.
- Повноваження Президента: Президент отримує право своїм указом відносити до певного рівня Виконавчого табеля до 34 посад, а також установлювати коригувальні коефіцієнти для військового командування у період воєнного стану.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року разом зі зростанням мінімальної заробітної плати з 8000 грн до 8647 грн були підвищені й виплати роботодавцям, які адмініструє Державна служба зайнятості. У 2026 році збільшено розміри компенсацій за працевлаштування різних категорій громадян.
Роботодавці можуть отримати до 8 647 грн за працевлаштування людей з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, учасників бойових дій та осіб, яким до виходу на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років. П
рограма компенсації витрат на оплату праці для внутрішньо переміщених осіб, що залишили свої домівки через бойові дії під час воєнного стану, тепер передбачає виплату 8 647 грн замість попередніх 8 тис. грн. Також збільшено розмір компенсації за працевлаштування зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб за направленням Служби зайнятості — з 16 тис. грн до 17 294 грн.
