Квіти, ремонти і каналізація: ЗМІ з’ясували, на що громади витрачають кошти від екологічного податку
У 2025 році бюджети всіх рівнів отримали 6,5 мільярда гривень від екологічного податку.
Однак спрямування цих коштів не цільове: замість модернізації підприємств, які продукують шкідливі викиди, їх витрачають на висадку квітів, косіння очерету та ремонти каналізацій, пише видання "ЕкоПолітика".
Зокрема, підприємства-забруднювачі на Житомирщині впродовж 2025 року сплатили 61 млн грн екологічного податку, з них 20 млн грн надійшло до спеціальних фондів місцевих бюджетів.
Однак при плануванні заходів з охорони довкілля у регіоні часто відбувається відверта підміна понять, вказує видання.
"Якщо проєкт має хоч якусь екологічну складову (а якщо добре пошукати, то вона є усюди), його дуже зручно додають до Програми охорони навколишнього природного середовища... І виходить, що серед проєктів, які фінансуються зокрема й коштом екологічного фонду, передбачено облаштування контейнерних майданчиків для збору сміття, будівництво мереж водопостачання й каналізації, буріння свердловин та навіть інвентаризація зелених насаджень в населених пунктах", – пише "ЕкоПолітика".
Зокрема, такі заходи передбачає програма з охорони довкілля Новоград-Волинської міської ради. Натомість у деяких сільських громадах до програми охорони довкілля включають очистку колодязів, ліквідацію снігопадів, прибирання кладовищ, вирізання чагарників та висадку квітів, а у Житомирській ОВА – ремонт каналізаційних споруд.
Водночас на Івано-Франківщинів за рахунок екоподатку фінансували ремонт шпиталю та будівництво дамб на річках, а на Вінниччині – озеленювали територію шкіл та викошували очерет.
"Екологічний податок є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, чия діяльність чинить негативний вплив на довкілля. Проте аналіз ситуації демонструє: фінанси, які б мали сприяти боротьбі з забрудненням чи екомодернізації, фактично спрямовуються на поточні потреби громад... Фахівці переконані, що кошти податку було б доцільніше спрямовувати на екомодернізацію підприємств, які й продукують викиди", – додає видання.
Як повідомлялося, для "зеленого" переходу українській промисловості потрібно 102 млрд євро інвестицій, тоді як заплановане фінансування Фонду декарбонізації України становить лише 182 млн, а це 0,17% від реальної потреби. Для порівняння: лише у 2023 році ЄС отримав 43,6 млрд євро доходів від системи торгівлі викидами, які спрямували на кліматичні проєкти.
У свою чергу в Європейській Бізнес Асоціації (EBA) попереджали, що запропонована урядом програма із декарбонізації промисловості може не лише не забезпечити притоку "зелених" інвестицій, а й створити ризики деіндустріалізації, якщо у ньому не будуть визначені реальні джерела фінансування.
Покровську квіточки вже допомогли від русні.
А тим,хто хоче "покерувати зверху"-вийдіть на вулицю і керуйте польотом сніжинок.
В місцевих бюджетах - все навпаки: є доходи, передбачені законами + ще й субвенції з держбюджету. І місцеві депутати починають ділити цей грошовий "пиріг", придумуючи всілякі статті витрат, роздуваючи їх, лиш для того, щоби "гроші дармо не пропали". Звідси і корупція і бюджетний дефіцит в державі.
Зараз потрібно звести всі кошти від податків в Єдиний оборонний бюджет, в якому на місця виділяти лише на медицину, шкільну освіту та підтримку комунального господарства й критичної інфраструктури.
Жодного капітального будівництва, не пов'язаного з обороною України, не може бути!