В Росії не працюватимуть застосунки банків, які відмовилися передавати ФСБ переписку з клієнтами

Федеральна служба безпеки (ФСБ) заборонила додавати до "білого списку" сайтів, доступних у Росії під час вимкнення мобільного інтернету, банківські застосунки тих установ, які не впровадили систему оперативно-розшукових заходів (СОРМ).
СОРМ дає спецслужбі можливість отримувати доступ до дзвінків, інтернет-трафіку та інших даних абонентів і користувачів мережі, повідомляє The Moscow Times.
Банки не поспішають встановлювати цю систему, оскільки побоюються, що клієнти після цього можуть перейти до конкурентів. Сервіси включаються до переліку лише за узгодженням із відомствами та органами, відповідальними за забезпечення безпеки.
Обов’язковою умовою внесення до "білого списку" є розташування всіх обчислювальних ресурсів компанії на території Росії. Минулої осені користувачі під час шатдаунів неодноразово скаржилися на неможливість користуватися застосунками великих банків, зокрема "Сбербанку", "Т-Банку" та "Газпромбанку". Наразі до "білого списку" потрапили лише сервіси "Сбера" та "Т-Банку" ‒ "Сбермобайл" і "Т-Мобайл".
Ще у жовтні 2025 року ФСБ зобов’язала великі російські банки встановити СОРМ до 2027 року. У службі заявляли, що кредитні установи підпадають під статус організаторів поширення інформації (ОРІ), оскільки в їхніх мобільних застосунках користувачі мають можливість обмінюватися повідомленнями.
Банки також повинні зберігати листування та дані користувачів протягом трьох років. Цю інформацію, а також ключі шифрування для доступу до повідомлень кредитні установи зобов’язані надавати правоохоронним органам на їхній запит. До реєстру ОРІ зараз входять кілька сотень соціальних мереж, месенджерів, поштових сервісів, форумів та інших подібних ресурсів.
Як повідомлялося, пов’язаний з російською владою Центр макроекономічного аналізу та короткострокового планування (ЦМАКП) оголосив про початок банківської кризи в Росії. У Центрі зазначили, що банківська криза, яку раніше передбачала їхня система раннього попередження, тепер підтверджена за формальними критеріями, тоді як раніше вже було зафіксовано кризу проблемних боргів.
Окремо ЦМАКП відзначає істотні ризики відпливу вкладників. Поки що цей процес не проявляється через прихований характер кризи, проте "у разі подальшого загострення ситуації він може стати відкритим".