США та Узбекистан підписали угоду про критично важливі мінерали
Уряди США та Узбекистану уклали угоду про розширення спільних приватних інвестицій у ключові сектори та взаємовигідні проєкти з видобутку критично важливих корисних копалин у цій центральноазіатській країні.
Про це повідомила Міжнародна корпорація фінансування розвитку США (DFC) ‒ інвестиційний підрозділ американського уряду.
Церемонія підписання відбулася у Вашингтоні на полях інавгураційного засідання Ради миру президента Дональда Трампа за участі президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва, який прибув на захід.
Підписані Основні положення фіксують намір сторін укласти Рамкову угоду про спільні інвестиції для розвитку стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Узбекистаном.
Рамкова угода визначатиме напрями взаємовигідних інвестицій, сприятиме співпраці задля просування спільних економічних інтересів та стимулюватиме спільні вкладення у пріоритетні сектори, зокрема критично важливі корисні копалини, інфраструктуру та енергетику.
Особливий акцент документ робить на інвестиціях по всьому ланцюжку створення вартості критично важливих корисних копалин ‒ від геологічної розвідки й видобутку до переробки та подальших етапів.
Крім того, угода передбачає створення спільної інвестиційної холдингової компанії США та Узбекистану для підтримки та реалізації спільних інвестиційних ініціатив.
Як повідомлялося, згідно з актуальними прогнозами, до 2030 року Китай контролюватиме приблизно 60% світових потужностей із переробки критично важливих мінералів. Це призведе до безпрецедентної залежності глобальної економіки від Пекіна, попри активні спроби західних країн диверсифікувати ланцюги постачань.
До кінця десятиліття Китай збереже лідерство у видобутку та переробці ключових матеріалів ‒ літію, рідкісноземельних елементів (РЗЕ), кобальту та графіту. Концентрація близько 60% світової переробки саме в Китаї забезпечує високу ефективність виробництва та потенційне зниження собівартості, однак значно посилює геополітичні ризики для всіх країн-покупців, залежних від цих переробних потужностей.
