Обмеження експорту брухту зміцнить довіру до уряду та унеможливить звинувачення у схемах, – ЗМІ
Обмеження експорту металобрухту посилить довіру до українського уряду, оскільки дозволяє припинити схеми реекспорту та уникнути звинувачень у непрозорих механізмах.
Про це йдеться в аналітичному огляді РБК Україна.
За оцінками експертів, переробка однієї тонни брухту всередині країни приносить бюджету 13–15 тис. грн надходжень, тоді як експорт сировини забезпечує лише 50–100 грн. Окрім прямих податків, металургійна галузь створює робочі місця та генерує мультиплікативний ефект для всієї економіки.
Раніше значні обсяги українського брухту спрямовувалися до Польщі з подальшим реекспортом до Туреччини та Індії. Така схема дозволяла обходити сплату мита в 180 євро за тонну, яке застосовується при прямому експорті до третіх країн, що призводило до суттєвих втрат бюджету. За підрахунками народного депутата Дмитра Кисилевського, лише торік через ці механізми держава недоотримала близько 3,5 млрд грн.
Аналітики GMK Center зазначають, що польський ринок брухту є профіцитним, а частка українських поставок не перевищувала 5% від його загального обсягу. Тому припинення експорту з України не створює критичних проблем для польських переробників.
Водночас спроби судового оскарження урядового рішення з боку брухтозаготівельників свідчать про бажання повернути попередні схеми. Економіст Олексій Кущ заявив, що відновлення безмитного експорту означало б повернення до непрозорості та продовження втрат для бюджету.
Політолог Тарас Семенюк підкреслив, що зростання безмитного експорту та оформлення сертифікатів EUR.1 могло б привернути увагу ЄС і створити додаткові ризики для торговельних відносин з європейськими партнерами. На його думку, урядове рішення поклало край зловживанням, які загрожували довірі з боку Європи.
Окрім фіскального ефекту, обмеження експорту пов’язують із необхідністю забезпечення українських металургів сировиною в умовах дії механізму CBAM та зростання значення брухту як стратегічного ресурсу для виробництва "зеленої" сталі з нижчим вуглецевим слідом.
Таким чином, за висновками експертів, рішення про обмеження експорту брухту має не лише економічний, а й репутаційний ефект, демонструючи готовність уряду припиняти схеми, які завдають шкоди бюджету.
Раніше заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні в 280 разів менше податків, ніж його переробка. За його словами, експортери чорного металобрухту сплачують державі в середньому 50 грн податків з тонни вивезеної сировини. Натомість металургійні підприємства, які переробляють брухт в Україні, сплачують понад 7500 грн з кожної тонни.
З урахуванням платежів суміжних галузей ця сума сягає до 14 000 грн з тонни. Крім того, переробка брухту в Україні забезпечує мультиплікативний ефект для економіки, створює десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажопотоки для транспорту.
Як повідомлялося, президент металургійної асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що тимчасове обмеження експорту металобрухту, запроваджене урядом України наприкінці 2025 року, необхідне для збереження працездатності гірничо-металургійного комплексу. За словами Каленкова, ця галузь залишається однією з небагатьох, що продовжує забезпечувати валютну виручку та податкові надходження до бюджету.
Крім того, обмеження дозволяє гарантувати постачання спеціальних сталей для потреб оборонної промисловості, сталевих конструкцій для фортифікаційних споруд, а також забезпечити фронт усіма необхідними матеріалами.
Чи буде скуповуватися за безцінь