Наслідки політики Кремля: чистий прибуток ломбардів у Росії за рік виріс на 50%
Росіянам критично бракує обігових коштів для обслуговування кредитів та щоденних витрат. Значне зниження доходів населення, високі банківські ставки, складнощі з отриманням позик у банках та "нечиста" кредитна історія змушують громадян Росії частіше звертатися до ломбардів.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
У 2025 році потік клієнтів зріс на 15%, а в 2026 році тенденція зберігається на рівні +7-10% щомісяця. Чистий прибуток ломбардів збільшився приблизно на 50% порівняно з попереднім роком.
За оцінками експертів, у 2026 році ринок ломбардів у Росії може досягти 1 трлн рублів і почати конкурувати за обсягами з нішевими маркетплейсами (990 млрд рублів) та рибною галуззю (1,1 трлн рублів).
Сфера розвивається настільки ефективно, що один із провідних гравців російського ринку, "група МГКЛ", веде переговори про купівлю банку. Іншими словами, ломбарди в Росії стають масовим фінансовим інструментом.
Попит населення на послуги ломбардів відображає недовіру до офіційної банківської кредитної політики. Зараз кількість позик у російських ломбардах становить 2–2,5 млн на рік, середній чек має тенденцію до зростання, а в якості застави дедалі частіше використовують люксові годинники, коштовності та автомобілі.
Рівень відмов клієнтам дуже низький ‒ 0,4%, що дозволяє швидко отримати готівку за наявності застави. Водночас, за даними ЦБ РФ, тільки за січень 2026 року клієнти зняли з банківських карток рекордну з 2022 року суму ‒ 1,6 трлн рублів.
Як повідомлялося, на рахунках російських компаній в Індії накопичилися значні суми в індійських рупіях як оплата за нафту, що еквівалентно сотням мільярдів доларів США. Незважаючи на звернення російської сторони, Індія поки не дозволяє використовувати ці кошти.
Раніше повідомлялося, що у 2025 році в Росії посилилася тенденція уникання судового захисту: підприємці дедалі рідше відстоюють свої інтереси в арбітражі, віддаючи перевагу ліквідації бізнесу. Ця тенденція підтверджується статистикою: кількість нових арбітражних проваджень скорочується третій рік поспіль.
