Держпідприємства втратили майже 3 мільярди на курсових різницях під час закупівель, – дослідження
За останні чотири роки прямі втрати державних підприємств при публічних закупівлях у нерезидентів через курсові різниці склали 2,8 млрд грн.
Причиною втрат стала різниця між курсом гривні на дату визначення переможця та на дату розрахунку за товари, придбані в валюті, повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, посилаючись на дослідження публічних закупівель 9 найбільших публічних замовників, підготоване Держінститутом інформатизації та моделювання економіки.
За словами Кисилевського, курсова різниця при розрахунках публічних замовників у валюті призводить до дискримінації українських виробників та постачальників-резидентів, адже фактична гривнева ціна, яку сплачують державні компанії в день розрахунку з нерезидентами, зазвичай вища, ніж була в момент визначення переможця тендеру. Відтак перемогу міг отримати інший учасник.
Хто втратив найбільше
Згідно із даними дослідження, за чотири роки найбільше втратили на курсових різницях при розрахунках з підрядниками-нерезидентам:
- "Енергоатом" – 1,59 млрд грн,
- "Укргазвидобування" – 671 млн грн,
- "Укрзалізниця" – 352 млн грн.
Утім, окрім прямих втрат існують також і непрямі – це недоотримання податків, оскільки українські виробники сплачують податки в Україні. Сплачують податки, хоч і в менших обсягах, постачальники-резиденти.
Постачальники-нерезиденти не сплачують в Україні нічого.
"Уявімо закупівлю, в якій постачальник-нерезидент запропонував вартість товару $1 млн при курсі 39 грн за долар. Його обрали переможцем, порівнюючи пропозицію 39 млн грн із пропозицією українського виробника 39,5 млн грн. Нерезидент переміг, його ціна зафіксована у валюті. Коли ж настав час йому платити, курс змінився до 40 грн за доллар. Щоб заплатити $1 млн, замовник витратив 40 млн грн. Він витратив більше грошей, ніж планував, і більше грошей, ніж витратив би на український товар. Ненормально, що валютний ризик бере на себе замовник. Виграє від цього лише постачальник-нерезидент, який не платить в український бюджет нічого. Це збитки держави, держкомпаній і дискримінація українських виробників, це потрібно змінити", – наголосив Кисилевський.
Про дослідження
Дослідження закупівель за 2022-2025 роки провів Державний інститут інформатизації та моделювання економіки.
Предметом дослідження стали 511 закупівель, здійснених у компаній-нерезидентів на суму 124,5 млрд грн.
Дослідження охопило закупівлі 9 великих українських замовників, зокрема "Енергоатому", "Укргазвидобування", "Укрзалізниці", "Медичних закупівель", "Укртранснафти", "Укрнафти", "Укренерго", "Укргідроенерго", "Лісів України".
Інформацію про закупівлі у нерезидентів надали компанії на депутатське звернення Дмитра Кисилевського.
Дослідження було представлено 7 квітня на засіданні Робочої групи щодо забезпечення оперативного опрацювання питань публічних закупівель із локалізацією Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Як повідомлялося, Національний банк України в лютому цього року збільшив зі 180 до 270 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки.
Своєю чергою заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський пояснив, що стислі строки повернення валютного виторгу суттєво обмежували експорт продукції українського машинобудування.
Водночас він зауважив, що рішення НБУ ухвалене із затримкою понад 1,5 року після розпорядження Кабінету Міністрів, на основі якого регулятор мав внести зміни у своїх нормативних актах.
