Із 595 запланованих об’єктів відновили один: Рахункова палата перевірила проєкт відбудови деокупованих територій
У межах реалізації експериментального проєкту комплексного відновлення постраждалих внаслідок окупації РФ територій у 2023-2024 роках було завершено лише один об'єкт.
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати за результатами проведеного аудиту.
В межах ініційованого урядом у 2023 році проєкту мали відбудувати 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Йдеться як про окремі багатоквартирні, так і приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи благоустрою, заклади освіти тощо.
На реалізацію проєкту уряд виділив 10,8 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, ще 0,5 млрд грн – на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах.
"Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були надзвичайно низькими. Так у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено на жодному із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту (у 2025 році, – ред.) переважна більшість розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій стадії будівництва", – встановила Рахункова палата.
Причинами такої низької ефективності проєкту аудитори називають відсутність стратегії та детального плану-графіку реалізації, затримки в ухваленні рішень, нечітке розмежування функцій та повноважень ключових учасників проєкту – Міністерства розвитку громад та територій та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Крім того, процес формування переліків об’єктів для відновлення був непрозорим.
"До прикладу, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні перешкоди (у 2024 році відновлення приватного житлового фонду с. Мощун переведено на компенсаційний механізм). Також до фінальних переліків запланованих до відновлення, всупереч установленому порядку, потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41", – вказують у Рахунковій палаті.
Водночас використання виділених на реалізацію проєкту коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії "здійснювалося в умовах суперечливого нормативно-правового регулювання", зазначають аудитори.
Серед іншого, це призвело до спрямування коштів фонду ліквідації у сумі 108,3 млн грн на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямів. Крім того, значні обсяги коштів спрямовувалися в регіони лише наприкінці бюджетних періодів, що унеможливлювало їх ефективне використання.
"Так у 2023-2024 роках з виділених наприкінці бюджетних періодів 4,6 млрд грн коштів, у підсумку 4,5 млрд грн – було повернуто до державного бюджету, як невикористані", – зауважують у Рахунковій палаті.
До того ж, часто фінансування спрямовувалося на об’єкти, які не були готові до реалізації: не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів, встановили аудитори.
Крім того, аудит виявив численні порушення під час реалізації проєктів відновлення: завищення вартості робіт, необґрунтовані витрати, порушення умов договорів, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.
"При цьому понад 70% процедур закупівель за проєктами Службою відновлення у Київській області проводилися поза електронною системою. Це хоча і відповідає базовим вимогам відповідного законодавства, однак створює ризики монополізації ринку та обмежує економію бюджетних коштів", – зазначається у повідомленні.
Згідно з висновками аудиторів, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення.
Так, станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення об’єктів за експериментальним проєктом становила 13,1 млрд грн, в той час як залишок коштів фонду складав лише 6,8 млрд гривень.
За результатами аудиту Рахункова палата надала Кабінету Міністрів, Міністерству розвитку громад та територій, Агентству відновлення та іншим органам державної влади низку рекомендацій.
