Туреччина різко скоротила імпорт із Росії: мінус $3,5 млрд за чотири місяці, ‒ розвідка
Згідно з даними міністерства торгівлі Туреччини, у період із січня по квітень 2026 року ввезення російських товарів скоротилося на $3,5 млрд ‒ це мінус 22,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та найбільше падіння серед усіх торговельних партнерів Анкари в абсолютному вимірі.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Для порівняння: імпорт з ОАЕ зменшився на $835 млн, з Болівії ‒ на $429 млн, а з Італії та Франції ‒ ще менше. Тим часом Китай збільшив постачання до Туреччини на $1,8 млрд, а США ‒ на $1,1 млрд.
Вторинні санкції як ключовий чинник
Причиною скорочення стали не дипломатичні кроки та не ринкові зміни. В основі падіння ‒ вторинні санкції: тиск США та ЄС на турецькі банки, логістичні компанії й посередників, які забезпечували торгівлю з Росією. Ризик потрапити під обмеження виявився значно серйознішим за прибуток від співпраці з російськими контрагентами.
Після 2022 року Туреччина перетворилася на один із ключових логістичних і фінансових хабів Кремля, через який проходили енергоносії, сировина та частина товарів подвійного призначення.
Проте з 2023 року ця схема почала руйнуватися: імпорт із Росії впав з $46 млрд у 2023 році до $44 млрд у 2024-му та $42,4 млрд у 2025-му. Динаміка перших чотирьох місяців 2026 року показує, що падіння пришвидшується.
Посилення тиску на Кремль і згортання схем обходу санкцій
Попри зниження обсягів, Росія й досі входить до трійки найбільших постачальників до Туреччини. Торгівля між країнами залишається різко асиметричною: Москва продає Анкарі товарів на $42,4 млрд щорічно, тоді як імпорт із Туреччини становить лише $6,7 млрд.
Близько 70% російського експорту ‒ енергоносії, решта ‒ зернові, метали, вугілля та добрива. Це означає, що залежність Росії від турецького ринку набагато більша, ніж залежність Туреччини від російського імпорту.
Саме тому скорочення турецьких закупівель болючіше б’є по Кремлю, ніж може здатися. Це призводить до зменшення валютної виручки, послаблення енергетичних маршрутів і, головне, змінює поведінку партнерів. Турецькі банки та компанії більше не чекають офіційних санкцій ‒ вони самостійно згортають роботу з росіянами на випередження.
"Скорочення турецького імпорту – симптом того, що посередницька модель обходу санкцій через треті країни розсипається", ‒ підсумували у розвідці.
Як повідомлялося, після ухваленого урядом Росії рішення підвищити ПДВ із 20% до 22% російські компанії почали фіксувати зниження попиту. У першому кварталі 2026 року про скорочення продажів повідомили 37,6% підприємств ‒ це на 4,5 в.п. більше, ніж у четвертому кварталі минулого року.
У квітні 2026 року також зазначалося, що в російського бізнесу зникли ознаки інвестиційного зростання. Згідно з опитуванням Центрального банку РФ серед 11,5 тис. компаній, баланс оцінок інвестиційної активності впав у негативну площину та становить -4,8%.
