Наслідки війни в Україні: НБУ прогнозує появу економічно депресивних зон
Національний банк України констатує поглиблення економічного розриву між областями та попереджає про ризик появи територій із хронічним занепадом. Основними причинами деградації є руйнування виробничих потужностей, відтік трудових ресурсів та тривала безпекова нестабільність у прифронтових районах.
Про це повідомляє "Мінфін" з посиланням на Інфляційний звіт НБУ за квітень.
Класифікація територій за безпековим чинником
Регулятор проаналізував стан внутрішнього ринку, розділивши регіони на чотири категорії залежно від рівня загрози та масштабів руйнувань:
- До групи прифронтових областей увійшли Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька.
- Статус прикордонних отримали Сумська та Чернігівська області.
- До переліку умовно прикордонних територій фахівці центробанку віднесли Київську, Миколаївську та Одеську області.
- Решту регіонів класифіковано як тилові.
Концентрація капіталу в тилу та криза кадрів
Згідно з даними звіту, спостерігається чітка тенденція до зміщення ділової активності в бік західних регіонів країни. У постраждалих областях темпи відновлення залишаються низькими через значні пошкодження житлового фонду та інфраструктури.
Опитування бізнесу за перший квартал 2026 року показують, що підприємці в прифронтовій зоні стикаються з критичними перепонами:
- дефіцит потужностей енергосистеми;
- гостра нестача кваліфікованих працівників;
- логістичні розриви та високі безпекові ризики.
Масовані удари по об’єктах енергетики особливо негативно вплинули на конкурентоспроможність підприємств саме у східних та південних регіонах.
Загроза інвестиційного вакууму
НБУ наголошує, що поточна активність у постраждалих зонах має переважно інерційний характер і тримається на забезпеченні потреб оборони, терміновому ремонті критичних об’єктів та залишковому споживчому попиті.
Однак для довгострокового розвитку цих територій існують суттєві перешкоди. Серед них ‒ загроза формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом.
Динаміка внутрішньої релокації та міжнародний досвід
Згідно зі статистичними даними Міністерства економіки та звітами міжнародних організацій, з початку повномасштабного вторгнення понад 19 тис. підприємств змінили місце реєстрації. Найпопулярнішими напрямками для релокації залишаються Львівська, Закарпатська та Чернівецька області. Це призвело до аномального зростання попиту на комерційну нерухомість у цих регіонах, де орендні ставки у 2024-2025 роках у деяких випадках перевищили довоєнні показники Києва.
Світова практика відновлення після конфліктів (зокрема досвід балканських країн) свідчить, що без спеціальних податкових режимів та пільгового кредитування "сірі зони" можуть залишатися в стані рецесії десятиліттями.
Нагадаємо, за прогнозами НБУ, в найближчі роки обсяги міжнародної фінансової допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту державного бюджету та збереження макрофінансової стабільності країни.
У НБУ залишили без змін прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік ‒ на рівні близько 19% ВВП. Водночас оцінки на 2027 та 2028 роки переглянули в бік підвищення ‒ до 18% та 11% ВВП відповідно, що узгоджується з урядовими розрахунками.
