Наслідки війни в Ірані: Європу накриває добривна криза
Європейські фермери можуть скоротити використання азотних добрив для врожаю 2027 року через різке зростання цін на газ і добрива після ескалації війни в Ірані та обмеження доступу через Ормузьку протоку.
Про це повідомляє Politico.
Після перекриття Ормузької протоки ціни на газ у Європі піднялися на 59%, а окремі види добрив подорожчали до 50%. У Німеччині карбамід, один із найпоширеніших видів добрив, коштує близько 550євро/тонну, тоді як до початку війни його ціна становила приблизно 370 євро.
Баланс між запасами та зростанням витрат
За оцінками Єврокомісії, весняна посівна в ЄС здебільшого забезпечена добривами, оскільки частина фермерів здійснила закупівлі ще до кризи. Водночас зараз аграрії формують замовлення на осінній сезон, і економічні умови для них погіршуються: ціни на пшеницю залишаються близькими до довоєнного рівня, тоді як витрати на добрива суттєво зросли.
Через це фермери можуть або скорочувати внесення азоту, або переходити на менш ресурсомісткі культури. Обидва варіанти потенційно призведуть до зниження врожайності у 2027 році та подальшого тиску на ціни продовольства.
"Більшість продуктів, які зараз є на полицях супермаркетів, були вироблені з використанням ресурсів, закуплених або законтрактованих до того, як криза повністю розгорнулася. Поточна стабільність переважно відображає таймінг, а не імунітет", ‒ пояснив директор аграрно-економічного підрозділу FAO Девіда Лаборда.
План ЄС щодо добрив і обмеження його ефекту
Єврокомісія готує план дій щодо добрив, який планують представити 19 травня.
Документ передбачає чотири ключові напрямки:
- Зменшення залежності від імпорту.
- Нарощування внутрішнього виробництва.
- Розвиток низьковуглецевих альтернатив.
- Підвищення ефективності використання добрив у сільському господарстві.
Аналітики прогнозують, що ефект від цих заходів не буде швидким: будівництво нового виробництва добрив займає 3-4 роки, а нинішній рівень виробництва в ЄС уже на 19% нижчий, ніж у 2019 році.
Дискусія навколо вуглецевого мита CBAM
Додатковий тиск на ринок може створити механізм CBAM ‒ вуглецеве коригування імпорту ЄС, який із 1 січня поширюється на добрива з країн із менш жорсткими кліматичними вимогами.
Італія та Франція виступають за його тимчасове призупинення для цього сектору, тоді як Польща та Німеччина, де розташовані великі азотні виробництва, наполягають на збереженні механізму.
Як повідомлялося, Україна проводить перемовини з Євросоюзом щодо можливого пом’якшення або запровадження винятків із механізму вуглецевого мита CBAM для металургійної галузі. Водночас цей інструмент уже формує значні ризики для експорту та може послабити одну з ключових промислових сфер країни.
Нагадаємо, за оцінками Федерації роботодавців, впровадження CBAM може призвести до втрати близько 5% ВВП України вже у 2026 році. Загальний економічний прогноз на цей період передбачає спад на 4,8%, скорочення експорту до ЄС на 7,8% і зниження обсягів переробної промисловості на 13,1%. Вплив уже помітний: експорт довгого прокату до ЄС скоротився на 60%, а трубної продукції ‒ на 44%.
