Нелегальний тютюновий ринок може коштувати бюджету 28 мільярдів цього року
Україна щороку втрачає десятки мільярдів гривень через нелегальні виробництво й обіг тютюнових виробів. За підсумками 2025 року бюджет втратив 26,5 млрд грн. Якщо тренд збережеться, у 2026 році ця сума зросте до 28 млрд грн.
Про це заявили представники легальних виробників під час вебінару з протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, організованого Асоціацією "Укртютюн".
Уся нелегальна продукція виробляється всередині країни
За даними компанії Kantar, у лютому 2026 року рівень нелегальної торгівлі сигаретами склав 17,6% ринку. Уся ця продукція виробляється всередині України, а дві третини обсягу припадає на двох виробників. Дніпропетровська область – антилідер: на неї припадає 19% усього нелегального ринку країни. Водночас саме там відсутній територіальний підрозділ БЕБ.
Легальні гравці – чотири міжнародні компанії – у 2025 році сплатили 177 млрд грн податків (7% усіх надходжень до бюджету) та забезпечили понад 100 тисяч робочих місць.
Старший менеджер з регуляторних питань BАT Україна Андрій Танчак пояснив фінансову логіку нелегального ринку:
"Нелегали виробили 5 мільярдів штук сигарет. Навіть після всіх витрат у них залишається 100 мільйонів доларів".
За його словами, закриття нелегального ринку могло б замінити всі додаткові податки, які зараз обговорюються:
"Якби ми закрили нелегальний ринок – не треба було б запроваджувати жодних додаткових податків".
Менеджер з регуляторних питань JTI Україна Євген Кузьменко наголосив, що проблема не у відсутності законодавства, а в його застосуванні:
"Чинна нормативна база вже містить достатній набір інструментів для боротьби з нелегальним ринком. Ключовий фокус має бути на ліквідації схем недобросовісних виробників, які формують більшість тіньового сегмента".
Він також застеріг від так званого "законодавчого спаму": нові інструменти контролю з’являються швидше, ніж починають працювати вже ухвалені, що лише посилює тиск на легальний бізнес, не зачіпаючи нелегальних гравців.
За його словами, реальний результат дає саме ефективне правозастосування. Це підтвердили дії правоохоронних органів у 2024 році, коли після блокування напівлегальних виробників рівень нелегального ринку суттєво знизився.
Важливе також посилення інституційної спроможності органів контролю, адже саме сильні та незалежні інституції безпосередньо впливають на зменшення тіньового ринку і наповнення бюджету. Важливим кроком у цьому напрямі є законопроєкт №9364, який передбачає посилення відповідальності за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів.
Як розпізнати підробку
Директор з корпоративних та юридичних питань Imperial Brands Вадим Новосад навів маркери нелегальної продукції:
- підозріло низька ціна: менше 100 гривень, оскільки лише сума податків з пачки складає близько 100 гривень;
- відсутність акцизної марки України, а також медичне попередження іноземною мовою;
- однаковий 12-значний цифро-буквений код на різних пачках в одному блоці.
"Якщо побачите точку продажу контрафактних сигарет – повідомте в StopShadowBot в Telegram або зателефонуйте в 102. Так зможемо покращити Україну вже сьогодні", – зазначив Вадим Новосад.
Вейпи: 93% ринку – в тіні
Менеджер з питань фіскального регулювання Philip Morris Україна Олександр Прохорович представив окремий зріз – ринок електронних сигарет (вейпів). За даними Kantar, 93% ринку вейпів є нелегальним, а втрати держбюджету в 2025 році, за оцінками експертів, досягли 7,6 млрд грн, і, за прогнозами, до кінця 2026 року ця сума наблизиться до 10 млрд грн.
"Навіть у Києві в 9 з 10 торговельних центрів продаються заборонені електронні сигарети. Продавці часто ігнорують перевірку віку", – зазначив Прохорович.
Після повної заборони обігу вейпів зі смаками, відмінними від тютюнового, що набула чинності у липні 2024 року, попит нікуди не зник – його перехопили чорні та сірі гравці.
"Нелегальний тютюновий ринок сьогодні – це не лише питання порушення законодавства, а й втрати значного фінансового ресурсу для держави. За оцінками учасників ринку, у 2025 році бюджет недоотримав 26,5 млрд грн, а вже у 2026 році ці втрати можуть зрости до 28 млрд грн. Це той резерв, який може бути спрямований на додаткове фінансування сектору безпеки, оборони й інших критично важливих потреб держави", – зазначив заступник директора БЕБ Павло Буздиган.
Павло Будзиган наголосив, що поєднання глибокої аналітики, цифрових технологій та своєчасної превенції дозволяє БЕБ забезпечувати системну детінізацію ринку, збільшення надходжень акцизного податку та відновлення рівних конкурентних умов для легального бізнесу.
"Запорукою успіху цієї роботи є подальша розбудова інституційної спроможності БЕБ. Уже зараз ми бачимо позитивну динаміку: виторги через РРО у березні 2026 року зросли на 14,44%, що свідчить про поступове виведення ринку з тіні та підвищення прозорості обігу підакцизної продукції", – зазначив він.
Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет ("е-Акциз") гальмується через надане бізнесу програмне забезпечення, яке фактично не працює. І за це, на його думку, чиновники мають "відповідати посадами".
