Скасування пільги на посилки вдарить по кишені українців: Чи ухвалить Рада скандальний закон?
Верховна Рада вже 12 травня може підтримати законопроєкти №15112-Д та №12360, які передбачають нові правила оподаткування товарів, придбаних через іноземні онлайн-платформи. У разі успішного голосування пільговий ліміт у 150 євро на міжнародні посилки буде скасований, і глобальні платформи, такі як Amazon та AliExpress чи Temu, доплюсовуватимуть податок на додану вартість до кожного замовлення. Якщо, правда, взагалі залишаться в Україні.
Тобто товари, придбані за кордоном здорожчають до 20%. Ба більше, роздрібні мережі в Україні теж збільшать ціни, бо зникне цінове порівняння, яке зараз виконує функцію запобіжника, переконані експерти.
Запрацювати зміни мають уже з 1 січня 2027 року, якщо законопроєкти ухвалять. Утім, самих нардепів беруть сумніви, чи вийде взагалі зібрати необхідні голоси.
БізнесЦензор поговорив з членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради, економістами та поштовими операторами, щоб з'ясувати, які зрештою наслідки чекають на бізнеси, міжнародний імпорт та звичайних українців у разі, якщо ініціатива все ж таки буде підтримана.
Чи буде голосування
Почнемо з найпростішого: чи взагалі відбудеться голосування 12 травня.
Народна депутатка Ніна Южаніна, яка брала участь у робочих групах із підготовки законопроєкту, налаштована скептично: "Монобільшість рахує голоси, оскільки в залі є різні думки. Його навіть не виносили для включення в порядок денний на минулому тижні, тому що, вочевидь, не вистачало голосів".
Економіст Олег Гетман оцінює шанси як "50 на 50": "Якщо законопроєкту про цифрові платформи можна давати 99,9% гарантій, то чи є голоси на посилки – досі залишається загадкою".
Южаніна додає, що додатковий ризик – технічний. Законодавці включили до пакету голосування законопроєкт №12360 про KPI для митників (Key Performance Indicators – ключові показники ефективності, – прим. ред.). Якщо він не пройде в другому читанні, весь блок щодо посилок доведеться проходити заново.
"Якщо не проголосують у другому читанні, то це означатиме, що взагалі знову треба буде йти по великому колу", – каже народна депутатка.
Намічене на 12 травня голосування буде вже другою спробою запровадити мито та ПДВ на міжнародні посилки з першої копійки. У квітні скандальний законопроєкт №15112 зняли з порядку денного. І зараз "під куполом" розглядатимуть альтернативний. Минулого разу у текст навіть вставили своєрідний бонус для депутатів у вигляді скасування довічного ПЕПства (політично значущі особи, фінансові операції яких банки мають ретельно перевіряти, – прим. ред.), але зрештою відкликали цей пункт, адже, як виявилося, він суперечить євроінтеграційним зобовʼязанням України. В ЄС такої щедрості не зрозуміли.
На скільки подорожчає і хто заплатить різницю
Несприйняття українцями ініціативи щодо скасування пільги на міжнародні посилки має просте пояснення: сьогодні одяг та електроніка на українських маркетплейсах коштує дорожче ніж в Китаї. Причому на вітчизняних майданчиках націнка на аналогічну продукцію подекуди доходить до 300%.
Китайські маркетплейси, згідно з результатами соціологічного дослідження Rating Group, є для українців ледь не єдиним джерелом забезпечення найнеобхіднішими побутовими речами. Так, 45% з тих, хто отримував посилки з-за кордону змовляли одяг і взуття.
Окрім того, українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачається законопроєктом №15112-д, стане таким собі "податком на виживання".
Якщо на китайські товари додати 20%, то й українські аналоги підтягнуть ціни до нової планки. Адже навіщо продавати українське дешевше, якщо покупець тепер готовий платити більше за китайське?
Економіст Олег Гетман не до кінця згодний з думкою. Каже, що цьому запобігатиме конкуренція та нарощення обсягу продажів всередині країни. Утім, визнає: ціна китайських товарів зросте. Щоправда не рівно на 20%. Частину різниці візьмуть на себе самі виробники – знизять відпускну ціну, щоб залишитись конкурентними. Тож реальне очікуване подорожчання для покупця може скласти 10-15%. Проте, від цього не легше.
Співзасновник та CEO поштового оператора Meest International Василь Журавель дивиться на це з іншого боку. На його думку, якщо китайські товари різко подорожчають, за ними підтягнеться офлайн-рітейл, бо зникне цінове порівняння, яке зараз працює у якості запобіжника:
"Моя суб'єктивна думка, що за ініціативою у вигляді негайного запровадження оподаткування посилок стоїть офлайновий рітейл. І як тільки ця норма вступить в силу – вони також піднімуть ціни на свої товари. Тому покупець в Україні постраждає вдвічі", – каже Журавель.
На його переконання, у разі різкого впровадження може виникнути колапс в роботі поштових та кур'єрських операторів: "Ми передбачаємо, що обсяг відправлень зменшиться на 35-40%, а адміністративні витрати водночас зростуть щонайменше вдвічі".
Ніна Южаніна також не поділяє оптимізму: "Якщо ціна десь у районі 30-40% від ціни в Україні, то люди готові чекати три тижні на доставку. Але якщо різниця скорочується – частина покупців просто відмовиться від таких покупок".
Скільки грошей отримає бюджет – і чому цифри розходяться вдвічі
У пояснювальній записці до законопроєкту Мінфін прогнозує 10 мільярдів гривень надходжень на рік починаючи з 2027-го. Тоді як ще у квітні член Податкового підкомітету Олексій Леонов називав цифру у 20 мільярдів. Чия правда?
Обидва праві, але говорять про різні роки. Олег Гетман пояснює: "Мінфін рахував на базі 2024-2025 років – це правильна цифра для того часу. Ми рахували на базі 2026 року. Обсяг посилок зростає приблизно на 50% щороку, тому цифру можна множити щорічно. У 2027-му це вже 27-28 мільярдів, у 2028-му – понад 30 мільярдів гривень".
Утім, чи буде цей обсяг зростати без податкової пільги? Якщо й буде, то значно повільнішими темпами. Адже, в разі здорожчення товарів, українці купуватимуть менше.
Водночас економіст Андрій Длігач у прогнозах стриманіший: "Максимальна оцінка – до 20 мільярдів гривень, якщо все спрацює і кількість посилок не впаде".
Длігач наголошує, що головна проблема українського бюджету зараз – не посилки: "Контрабанда – це 150 мільярдів гривень, за даними аналітичних центрів. Ось чим потрібно займатись насамперед. Але, на жаль, і перезавантаження митниці йде повільно, і відомі великі системні контрабандисти досі залишаються в Раді та на свободі".
Тим часом, обсяг тіньової економіки в Україні перевищує 1 трлн грн, казав раніше Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Окрім того, бюджетні кошти витрачаються на неефективні популістичні речі у вигляді так званих "програм підтримки українців" різного ґатунку: кешбек, "єБак", "зимова тисяча" тощо. До речі, на "зимову тисячу" держава минулого року витратила 17,8 млрд грн – практично весь очікуваний ресурс від оподаткування посилок.
Тобто держава однією рукою роздає гроші, яких і так не вистачає, а іншою виймає їх з кишені громадян додатковими податками. Утім, це легше, ніж боротися з тіньовою економікою.
Загалом найоптимістичніший прогноз щодо ефекту від скасування пільги на міжнародні посилки дає Гетманцев. На запитання БізнесЦензора про свої очікування відповів коротким повідомленням: "$8,1 млрд від МВФ, 90 млрд євро допомоги від ЄС та $3,3 млрд від Світового банку. Безпосередньо від закону за оцінками Мінфіну – 10 млрд".
Водночас для ясності потрібно зазначити, що міжнародне фінансування, по суті, – кредити, які рано чи пізно потрібно буде повертати. Державний борг України, до речі, в перерахунку на одного жителя у квітні зріс до рекордних $7200, що дорівнює доходу пересічного громадянина за 15 місяців.
Чи підуть маркетплейси з України
Одне з головних питань: чи погодяться AliExpress, Temu та інші ставати податковими агентами для українського ринку? Адже якщо для України Китай залишається ключовим постачальником імпорту ($19 млрд за 2025 рік), то для Китаю українська частка складає лише 0,5% від загального обсягу експорту КНР ($3,77 трлн за 2025 рік).
"Ця модель, яку називають One Stop Shop, давно працює в ЄС та країнах, порівнянних з нами за населенням і купівельною спроможністю. Усі китайські маркетплейси там стали податковими агентами", – стверджує Олег Гетман.
Але картина не така однозначна. Ніна Южаніна каже, що Amazon вже відмовив – не бачить можливості ставати платником ПДВ в Україні. До речі, США – замикає трійку лідерів по поштових відправленнях в Україну. Так, за офіційними даними, 52,1% міжнародних та експрес-відправлень, які надійшли на митну територію України за 2025 рік, – це посилки з Китаю, 23,8% – з Польщі, 14,3% – США. Саме на ці країни сукупно припадає 90% посилок, які українці отримують із-за кордону.
Василь Журавель вказує і на інший ризик, який часто ігнорують: малий бізнес з ЄС, який буде змушений або приймати незручні для себе правила, або відмовлятись від українського ринку взагалі.
"В Євросоюзі малий бізнес може продавати в інші країни без VAT (Value Added Tax – міжнародний аналог ПДВ, – прим. ред.), якщо оборот не перевищує 100 тис. євро. На малий та середній бізнес там припадає 50-60% електронної торгівлі. Запропонований нормативний документ призведе до того, що малий та середній бізнес зіткнеться з проблемами неповного сервісу, складної бюрократичної процедури та відмовою виходу на український ринок, а це своєю чергою призведе до домінування великих гравців, які, не відчуваючи конкуренції, будуть піднімати ціни", – пояснює він.
"Сірий" імпорт: зменшиться чи зросте?
Прихильники закону стверджують, що він перекриє "сірі" схеми – коли через тисячу паспортів отримують тисячу посилок і реалізують товар без сплати податків.
Але Журавель прогнозує протилежне: "Зниження порогу для C2C-посилок зі 150 до 45 євро ще більше активізує "буси" – цей феномен існує десятиліттями, і держава так і не навчилась його "оцивілізувати". Якщо людина не зможе отримати посилку без ПДВ легально, вона знайде спосіб зробити це нелегально".
Длігач уточнює: "сірий" сектор уже зараз використовує посилки для завезення товарів на перепродаж. А це – питання корупції на митниці, де неможливо перевірити 70 млн посилок на відповідність задекларованій ціні, – це реальна проблема, каже економіст.
"Зловживання все одно будуть залишатися, а можливо будуть збільшуватися черги, а можливо ще якісь негативні наслідки. Я думаю, що правильно було б відтерміновувати введення в дію такої норми і поетапно впроваджувати її в залежності від технічної готовності митниці", – додав він.
Южаніна визнає: "В Україні дуже багато таких норм, які працюють десь в Європі – а в нас виходить трохи по-іншому". На її думку, в Україні ініціатив, "які спонукають розвиватися тіньовому обігу, дуже багато". "І це одна із них", — наголошує депутатка.
Європейський вектор України дійсно потребує скасування пільги на посилки. Утім, наша країна ще не стала членом ЄС. І, за словами канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, швидкий вступ України до Євросоюзу неможливий. Цілком логічно було б відтермінувати набуття чинності норми про посилки до набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі.
Військові та волонтери: питання без відповіді
Значна частина міжнародних посилок сьогодні – це комплектуючі для дронів, систем РЕБ, кабелі, батареї. За оцінкою Журавля, від 10% до 20% всіх міжнародних відправлень так чи інакше пов'язані з потребами військових і волонтерів.
Відповідно до Податкового кодексу, такі товари звільнені від ПДВ. Але на практиці, попереджає Южаніна, жоден маркетплейс не буде вивчати українське законодавство та розбиратись, які саме компоненти звільнені від оподаткування: "Вони будуть брати ПДВ з усього. І це найбільше питання, але воно затихло".
Южаніна розповідає, що в робочій групі силою поставили одну поправку – зобов'язати Кабмін розробити порядок повернення сплаченого ПДВ фізичній особі: "Як це буде? Я не можу собі уявити, в які строки буде це повернення, як це декларуватиметься. Але без цього ніяк".
Примітно, що на засіданні комітету жоден депутат це питання не підняв. Ніна Южаніна пояснює це тим, що "більшість вважає, що цей закон не буде ухвалений".
У розмові з журналістами 24 каналу перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Ярослав Железняк висловив сумнів, що законопроєкт взагалі ухвалять:
"Добра новина в тому, що це все одно не запрацює".
Що в результаті
Закон про посилки – рідкісний випадок, коли всі опитані експерти принципово підтримують саму ідею, але розходяться в усьому іншому: у термінах, у прогнозах для споживача, в оцінці готовності системи.
Економісти кажуть: вирівнювання умов для українських виробників давно назріло, модель технічно реалізована в десятках країн, бюджет отримає від 20 млрд грн і більше. Запровадження ПДВ для іноземних товарів – це не преференція, а справедливість, на яку заслуговує національний виробник.
Нардепи та практики кажуть: правильно, але не зараз, не так і не в цьому темпі. Адміністративна система не готова, з маркетплейсами не досягнуті домовленості, питання військових закупівель частково відкрите.
Голосування 12 травня покаже, чиї аргументи переважать. Але навіть якщо закон пройде – реальна перевірка почнеться 1 січня 2027 року, коли для дешевих товарів на Temu та AliExpress оновлять цінник.
