Промисловість торік забезпечила найбільше податків до держбюджету, – Громадське

Попри втрату частини виробничих потужностей через війну, українська промисловість залишається одним із ключових секторів економіки. Вона забезпечує значну частину валютних надходжень, формує найбільші податкові платежі до бюджету та залишається головним джерелом інвестицій в країні. Збереження промислового потенціалу сьогодні є не лише економічним, а й безпековим завданням.

Про це пише видання Громадське. 

Податки та інвестиції

За даними Державної податкової служби, у 2025 році переробна промисловість забезпечила 17,9% усіх податкових надходжень до державного бюджету, що стало найбільшим показником серед усіх секторів економіки.

Окрім того, промисловість залишається найбільшим інвестором в українську економіку: торік підприємства галузі спрямували на капітальні інвестиції 259,1 млрд грн, або майже 39% від загального обсягу інвестицій в країні. Понад 70% цих коштів становили власні ресурси компаній.

Соціальний аспект

Важливим є також соціальний аспект: промислові підприємства створюють високооплачувані робочі місця та забезпечують стабільні податкові надходження до місцевих бюджетів.

За даними Державної служби статистики, в першому кварталі 2026 року середня заробітна плата в металургії становила майже 33 тис. грн, що суттєво перевищує показники багатьох інших секторів економіки.

Національна безпека

Фахівці наголошують, що сьогодні промисловість є не лише джерелом економічного розвитку, а й важливою складовою національної безпеки. Саме вона забезпечує валютні надходження, фінансує бюджети різних рівнів, підтримує зайнятість населення та формує ресурсну базу для післявоєнного відновлення країни.

Збереження промислового потенціалу України дедалі більше розглядається як одна з ключових умов економічної стійкості держави в умовах війни та майбутньої відбудови.

Виробництво сталі

До початку повномасштабного вторгнення Україна входила до числа провідних виробників сталі у світі. Українська металопродукція поставлялася на десятки ринків, від Європи до Латинської Америки, а українські підприємства активно модернізували виробництво та збільшували випуск продукції з високою доданою вартістю.

Після втрати маріупольських комбінатів "Азовсталь" та ММК ім. Ілліча виробництво сталі в країні скоротилося майже втричі. Але навіть за таких умов промисловість залишається одним із головних драйверів економіки.

Експортні доходи

Особливу роль галузь відіграє у формуванні експортних доходів держави. Якщо традиційно головну увагу привертає аграрний сектор, то металургія, машинобудування, виробництво обладнання та інші промислові напрямки забезпечують значну частину валютної виручки.

Саме експорт промислової продукції підтримує платіжний баланс країни, стабільність гривні та фінансування державних видатків, зокрема оборонних.

Війна створила для українських виробників нові виклики: через воєнні ризики покупці нерідко вимагають додаткових знижок на українську продукцію, закладаючи ризики можливих перебоїв із поставками. Попри це українські підприємства продовжують виконувати контракти навіть в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та складної логістики.

Екомито СВАМ

Окремим викликом для галузі став запуск у Європейському Союзі механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism).

Нові правила передбачають додаткові витрати для експортерів сталі, чавуну, цементу та іншої енергоємної продукції. За оцінками GMK Center, потенційні втрати українських експортерів від дії CBAM у 2026-2030 роках можуть сягнути $4,7 млрд, а бюджети різних рівнів ризикують недоотримати близько $1,3 млрд.

За п'ять років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд.

Більше новин у Telegram-каналі Бізнес Цензор

Як повідомлялося, у квітні 2026 року промислове виробництво в Україні збільшилося на 1,2% порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

Ціни виробників промислової продукції в Україні в квітні поточного року знизилися на 1,2%, після зростання на 2,3% у березні, на 22,3% – у лютому, та на 3,5% – у січні 2026 року.

Автор: Галина Ялівець