АМКУ дозволив дочці власника банку "Південний" отримати понад 42% акцій

Антимонопольний комітет України погодив передання понад 42% акцій банку "Південний" на користь голови правління банку Алли Ванецьянц.
Про це повідомили в пресслужбі банку, передає Liga.net.
Зокрема, йдеться про передання активів у межах родини, внаслідок якого сукупна частка Алли Ванецьянц у власності банку збільшиться до 42,55% голосів у вищому органі управління товариства.
Документи щодо зміни структури власності після отримання дозволу АМКУ подано до Національного банку України.
Перереєстрація відбудеться лише після погодження Нацбанку, а наразі процес перебуває на стадії розгляду.
Керівництво банку
Ванецьянц очолює правління банку "Південний" з 2016 року.
Вона є донькою співвласника банку Юрія Родіна – одеського банкіра та бізнесмена, який також має у власності латвійський "Регіональний інвестиційний банк".
Окрім банківського бізнесу, родина Родіних володіє торговельними центрами "Аркадія" в Києві – ці активи бізнесмен отримав у 2010 році як заставне майно після банкрутства колишніх власників групи Rainford. До мережі належать ТРЦ на Борщагівській вулиці та Дніпровській набережній.
Про банк
"Південний" належить до переліку системно важливих банків України з 2018 року.
За 10 років активи банку зросли більш ніж учетверо – до 83,3 млрд грн, кредитний портфель бізнесу – утричі, до 37,7 млрд грн, а кошти клієнтів збільшилися у сім разів – до 66,4 млрд грн.
На 15 травня 2026 року найбільшим акціонером банку був Юрій Родін із сукупною часткою 47,12%, голова правління Алла Ванецьянц володіла майже 25% акцій, Марк Беккер – 14,94%, Аріє Беккер – 10,03%, а Тамара Родіна – 5,44%.
Як повідомлялося, Національний банк України за результатами щорічного перегляду показників діяльності підтвердив статус системної важливості для 16 банків, що були в цьому переліку минулого року.
У листопаді торік банк "Південний" отримав штраф у розмірі 17,5 млн грн за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, недоліки у перевірці клієнтів, порушення під час посиленої перевірки високоризикових клієнтів та недотримання вимог щодо надання інформації на запити НБУ.