В Україні планують спростити доступ бізнесу до хмарних технологій
Міністерство цифрової трансформації розробило законопроєкт, спрямований на врегулювання діяльності датацентрів та провайдерів хмарних послуг.
Про це повідомляє пресслужба відомства.
Що змінюється?
Документ передбачає:
- уточнення термінології та кола учасників ринку;
- скорочення зайвих бюрократичних процедур;
- запровадження більш гнучких договірних умов для бізнесу;
- закріплення повноважень щодо формування та реалізації державної політики у сфері хмарних технологій за Мінцифрою.
У відомстві зазначають, що на ринку хмарних послуг досі зберігається дублювання державних функцій, яке створює додаткові перешкоди для компаній.
Окремою проблемою називають обмеження в договірних відносинах, оскільки наразі держава та провайдери змушені працювати за уніфікованим "Типовим договором", який не дозволяє враховувати індивідуальні умови сторін.
Серед ключових змін, які пропонує законопроєкт, визначено три основні напрями:
- Єдиний центр формування політики. Усі повноваження у сфері хмарних послуг закріплюються за Мінцифрою, що має спростити взаємодію бізнесу з державою та скоротити кількість інстанцій.
- Свобода договірних відносин. Запропоновано відмовитися від обов’язкового застосування "Типового договору" та уточнити істотні умови контрактів, що дозволить сторонам самостійно формувати умови співпраці за умови фіксації ключових положень.
- Спрощена реєстрація. Документ передбачає оптимізацію та конкретизацію вимог до реєстрації провайдерів і датацентрів, які надають послуги державному сектору.
Як це вплине на ринок?
Очікується, що зміни забезпечать:
- Бізнесу ‒ прозоріші правила, зменшення адміністративного навантаження та більшу договірну гнучкість.
- Для державних органів ‒ спрощення та пришвидшення закупівлі хмарних послуг і підвищення рівня захисту цифрової інфраструктури.
- Для громадян ‒ підвищення стабільності цифрових сервісів та стійкості державних онлайн-послуг.
Раніше у Мінцифри повідомляли, що протягом 2026 року спільна робоча група має розробити закон про штучний інтелект, який враховуватиме інтереси держави, бізнесу та суспільства.
Нагадаємо, за результатами дослідження Gradus, комерційна привабливість штучного інтелекту для українців залишається невисокою. Більшість громадян регулярно використовують нейромережі для навчання або роботи, однак переважно в безкоштовному форматі.
