Підприємцям нагадали, які документи необхідно зберігати при роботі з касовим апаратом
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, мають дотримуватися законодавчих вимог щодо оформлення та зберігання документів, пов'язаних із проведенням розрахунків.
Про це повідомляє Судово-юридична газета.
Які документи потрібно формувати щодня
Якщо протягом робочого дня або зміни здійснювалися розрахункові операції, підприємці повинні:
- формувати фіскальні чеки у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки в електронному вигляді;
- після завершення зміни формувати Z-звіт касира (продавця).
Строк зберігання документів
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам'яті РРО протягом усього строку експлуатації пристрою, визначеного виробником, але не менше семи років. Виняток передбачено лише для автоматів із продажу товарів або послуг.
Також безпосередньо у місці проведення розрахункових операцій необхідно мати:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО.
Крім цього, підприємці повинні забезпечити зберігання у місці проведення розрахунків документів, що підтверджують облік товарних запасів у випадках, визначених законодавством, а також оригіналу довідки про опломбування РРО.
Водночас інші документи, пов'язані з реєстрацією та обліком РРО, уже є у розпорядженні контролюючого органу, тому достатньо зберігати їх копії.
Сформовані фіскальні звітні документи автоматично зберігаються у фіскальній пам'яті реєстратора та/або на сервері контролюючого органу.
Як повідомлялося, у січні-червні 2026 року загальна сума розрахункових операцій, здійснених із використанням класичних і програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), становила 3,1 трлн грн.
Нагадаємо, протягом січня-травня 2026 року понад 100 українських компаній самостійно скоригували ціни контрольованих операцій відповідно до вимог законодавства про трансфертне ціноутворення, добровільно збільшивши податкову базу на 3 млрд грн.
Читайте також: 75% українських підприємців фіксують зростання доходів після впровадження цифрових оплат
