НБУ починає модернізацію операційного дизайну процентної політики. Що передбачено?
Національний банк України починає модернізацію операційного дизайну процентної політики, стратегічною метою якої є активізація грошового ринку та розвиток надійних ринкових орієнтирів вартості на ньому.
Як зазначили в НБУ, як результат – зміни посилять спроможність НБУ виконувати головне завдання монетарної політики – забезпечувати цінову стабільність – завдяки підвищенню ефективності монетарної трансмісії.
Які зміни плануються
Перший етап трансформації, що почне діяти з 7 серпня 2026 року, змінить механізм проведення операцій із тримісячними лімітованими депозитними сертифікатами.
"Замість повного задоволення заявок банків, НБУ проводитиме процентні тендери з оголошеним обсягом розміщення цього інструменту один раз на два тижні", – розповіли в Нацбанку.
Так, НБУ буде встановлювати обсяги процентних тендерів із фокусом на збереженні привабливості гривневих інструментів та стимулів для банків конкурувати за вкладників.
Можливості банків розміщувати ліквідність у тримісячних депозитних сертифікатах й надалі залежатимуть від їхньої активності на ринку строкових гривневих депозитів населення.
При цьому фактичні обсяги розміщення будть визначатися за результатами тендерів, що стимулюватиме банки активніше працювати з власною ліквідністю.
Передумови для модернізації
Операційний дизайн процентної політики, який працює зараз, включно з тримісячними депозитними сертифікатами, запровадженими в квітні 2023 року, посилив процентну трансмісію та роль облікової ставки у формуванні фінансових умов. Він, зокрема, допоміг запустити конкуренцію банків за вкладників та забезпечити привабливість гривневих інструментів заощаджень.
"Якщо в 2022 році середня дохідність строкових депозитів у банках коливалася від 9% до 12%, то в липні 2026 року вона перевищує 14% за нижчого рівня облікової ставки НБУ. Вкладення населення у строкові гривневі депозити стійко зростають: з початку 2026 року приріст становив майже 10%, а з початку повномасштабного вторгнення вкладення подвоїлися", – прокоментували в НБУ.
Вклади українців
У Нацбанку зауважили, що конкуренція банків за вкладників посприяла збільшенню схильності українців до заощаджень у гривні.
Наприклад, строкові гривневі депозити та державні облігації стали зрозумілішими інструментами для населення, зокрема, вкладення українців у гривневі облігації внутрішньої держпозики (ОВД) з початку 2026 року зросли в 1,5 раза, а з початку повномасштабного вторгнення – майже у 8 разів.
"На тлі таких якісних змін, а також стрімкого розвитку кредитування окремі налаштування чинного дизайну почали втрачати свою актуальність та обмежувати як зростання сигнальної ролі облікової ставки, так і стимули для розвитку грошового ринку. З огляду на це, НБУ вирішив розпочати поступове оновлення операційного дизайну", – прокоментували в НБУ.
Раніше в Нацбанку повідомили, що українські банки відзначили збільшення обсягу залучених коштів (фондування) від населення та бізнесу, а також зростання середньої вартості їх залучення в другому кварталі 2026 року.
У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб зі свого боку заявляли, що загальна сума вкладів фізичних осіб, зокрема й фізичних осіб-підприємців, у банках України станом на 1 липня цього року склала 1,75 трлн грн, що на 48,6 млрд грн більше за показник у червні.
Облікова ставка
Як повідомлялося, 30 липня правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року.
Нагадаємо, Національний банк з 30 січня знизив облікову ставку до 15% річних з рівня 15,5%, на якому вона перебувала з березня 2025 року. У такий спосіб правління Нацбанку вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, повідомляли тоді в НБУ.
Раніше аналітики Growford Institute дійшли висновку, що облікова ставка Національного банку України значно перевищує середній рівень ключових ставок центральних банків під час війни. Це збільшує витрати держави на обслуговування внутрішнього боргу та обмежує можливості фінансувати воєнні видатки за рахунок внутрішніх запозичень.
