Україні знадобиться додатково $67,4 мільярда міжнародної допомоги в 2027-2029 роках, – KSE
Інститут Київської школи економіки (KSE Institute) опублікував макроекономічний довідник (Ukraine Macroeconomic Handbook) за третій квартал 2026 року із прогнозом розвитку української економіки до 2029 року.
Про це йдеться у аналітичному звіті KSE Institute.
Фахівці переглянули базове припущення щодо завершення повномасштабної війни, змістивши його з кінця 2026 року на другу половину 2027 року.
За оцінками аналітиків, довша війна суттєво збільшить видатки на оборону та безпеку, стримуватиме доходи бюджету й відкладатиме доступ до ринкового фінансування.
Фінансові потреби та бюджетний дефіцит
Подовження бойових дій вимагатиме від партнерів суттєвого збільшення підтримки:
- у 2027-2029 роках Україні знадобиться додатково $67,4 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів, попри реалізацію Ukraine Support Loan;
- дефіцит поточного рахунку без урахування грантів буде на $68,9 млрд більшим через потреби воєнного часу та зростання імпорту;
- перекласифікація Ukraine Support Loan на 90 млрд євро зменшує формально відображені дефіцити бюджету, проте загальні розриви залишаються незмінними;
- якщо фінансовий розрив покриватимуть пільговими позиками, державний борг з урахуванням позик за програмою ERA (Extraordinary Revenue Acceleration, які погашаються за рахунок прибутків від заморожених російських активів) перевищить 100% валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2028 році та лише незначно знизиться у 2029 році.
Макроекономічні показники та інфляція
Зміни у тривалості війни матимуть прямий вплив на основні економічні параметри:
- сукупне економічне зростання у 2026-2029 роках буде на 3,7 відсоткового пункту нижчим, ніж очікувалося раніше;
- середня інфляція протягом прогнозованого періоду буде на 1,6 відсоткового пункту вищою та переважно залишатиметься близькою до 10%;
- наприкінці 2026 року та на початку 2027 року інфляція може перевищити 10% через тиск з боку пропозиції на тлі руйнувань;
- Національний банк України (НБУ) буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику, зокрема базовим сценарієм є тимчасове підвищення облікової ставки до 15,5% у жовтні 2026 року.
Валютний курс та міжнародні резерви
Аналітики прогнозують посилення девальваційного тиску на національну валюту:
- курс може становити 46,3 грн за долар наприкінці 2026 року та зрости до 49,9 грн за долар наприкінці 2028 року з можливим подальшим зміцненням;
- за базового сценарію та залучення додаткового фінансування міжнародні резерви залишатимуться на рівні близько $70 млрд до 2029 року;
- швидше скорочення резервів обмежить можливості НБУ щодо проведення інтервенцій та може призвести до стрімкішого послаблення гривні.
Відбудова та ринок праці
Без додаткового фінансування здатність України захищатися опиниться під загрозою, а відбудова залишиться критично недофінансованою:
- повернення українців з-за кордону може бути пізнішим і меншим, ніж очікувалося раніше;
- рушієм повоєнного відновлення мають стати програми перекваліфікації, ефективне поєднання працівників із вакансіями та заходи для повернення громадян.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ) прогнозує пришвидшення інфляції в другому півріччі поточного року, проте очікує на її повернення до сповільнення у 2027 році.
Попередні показники
У Національному банку нагадали, що в червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% передусім завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування.
При цьому базова інфляція надалі пришвидшувалася (до 8,1% рік до року) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ.
"Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними", – зазначили в НБУ.
