Інфляція пішла на спад, але харчі дорожчають. Що буде з цінами в Україні?
У травні інфляція в Україні досягла свого піку після затяжного циклу зростання, який розпочався ще влітку минулого року, сягнувши 15,9%. Проте, за підсумками червня вона повернулася до зниження, стверджують в Державній службі статистики, а також у Національному банку.
У порівнянні з червнем 2024 року, інфляція на споживчому ринку становила 14,3%. Очікується, що низхідний тренд триватиме до кінця 2025-го та, згідно з прогнозами, продовжиться в наступних роках.
Інфляцію розганяють ціни на харчі
"У травні споживча інфляція пришвидшилася до 15,9% (рік до року), перевищивши прогноз НБУ через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих харчових продуктів", – ідеться в липневому Макроекономічному та монетарному огляді Національного банку України.
Попри уповільнення до 14,3% у червні, фактична інфляція знову була вищою за прогноз, насамперед через вплив погодних умов, визнають в НБУ. Відхилення від прогнозу у Нацбанку пояснили насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки.
Так, ціни на сирі продукти харчування за рік зросли на 28,7%.
"Значно пришвидшилося зростання цін на окремі кісточкові, яблука та ягоди через вплив несприятливих погодних умов на їх пропозицію. Швидше дорожчали усі види м’яса через зростання собівартості, зменшення поголів’я тварин та підвищення зовнішніх цін. Натомість темпи подорожчання овочів суттєво сповільнилися завдяки збільшенню пропозиції нового врожаю та активному імпорту", – зазначається у коментарі Нацбанку.
Зокрема, яйця за рік подорожчали на 59,2%, фрукти – на 51,7%, олія – на 33,6%, масло – на 28,3%, м'ясо і м'ясопродукти – на 22,9%, хліб – на 21,9%, молоко – на 20,9%, свідчать дані Держстату. Попри зниження цін у червні, овочі в середньому коштують на 24,2% більше, ніж рік тому.
Водночас базова інфляція у червні виявилася нижчою за очікування НБУ – 12,1%. До базової інфляції не включаються волатильні компоненти споживчого кошика, такі як харчі, енергоносії та інші товари й послуги, ціни на які можуть сильно коливатися через сезонність, погодні умови чи зовнішні шоки.
Тобто в загальному зростанні споживчих цін саме продовольча частка доволі висока. І ціни на продукти харчування продовжують зростати, збільшившись за останній місяць ще на 1,4%.
"Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор. Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис", – коментують зміну цін у Держстаті.
Зростання цін помітне неозброєним оком у касових чеках з продуктових магазинів. Здорожчення харчів обтяжує сімейні чи особисті бюджети більшості українців. Адже насамперед дорожчають соціально значущі продукти, як хлібобулочні вироби, м’ясо-молочна продукція, овочі борщового набору. Індекс борщу в червні хоч і знизився на 12%, в річному вимірі зріс на 27%, досягнувши позначки 196 грн.
Окрім того, за даними дослідницької агенції Info Sapiens, рівень бідності в Україні зріс з 19,2% у травні до 25,2% в червні. Вираховують цей показник через частку опитаних людей, що змушені економити на їжі. Хоча, зауважують в Центрі економічної стратегії, рівень бідності в останні роки залишається відносно стабільним. Пік припав на травень 2022-го. Тоді 30,3% опитаних зізналися, що економлять на харчах.
Не варто також забувати про воєнний фактор. Масовані комбіновані обстріли практично всієї території України призводять зокрема до руйнувань господарчих об’єктів – зерносховищ, складів агропідприємств. Страждає також сільськогосподарська техніка.
Всеукраїнська асоціація пекарів уже допускає подорожчання хліба в країні на 20% до кінця 2025 року. Серед причин – зростання цін на всі складові товару: борошно, дріжджі, жири, цукор. До них додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тис. грн.
Нацбанк сподівається на інфляцію нижче за 10%
За оцінкою НБУ, загальна інфляція в червні сповільнилася через зниження адміністративної інфляції. Це ціни, які встановлюються або контролюються державними органами, а не ринковими механізмами. Наприклад, тарифи на комунальні послуги, громадський транспорт, податки, акцизи або інші державні збори.
Так, адміністративна інфляція у травні пришвидшилася до 19,8% передусім через подорожчання алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Цьому сприяло збільшення виробничих витрат, посилення боротьби з "тінню", а також податкові зміни для виробників та імпортерів тютюнової продукції.
Читайте також: Тіньовий ринок тютюну в Україні знову зростає, втрати держбюджету перевищать 25 мільярдів
"У червні адміністративна інфляція суттєво сповільнилася через ефект бази порівняння – у червні 2024 року відбулося одноразове підвищення тарифів на електроенергію", – пояснюють у Нацбанку.
Нагадаємо, уряд підвищив тариф на електрику для населення з 1 червня 2024-го на 60% – до 4,32 грн/кВт•год. З того часу він не змінився, то ж у червні 2025 року це підвищення вже не вплинуло на оцінку інфляції у річному вимірі.
І хоча зростання цін на паливо залишалося стриманим, у червні 2025 року, за оцінками НБУ, воно пришвидшилося внаслідок зростання вартості бензинів та дизпалива на тлі подорожчання нафти на світових ринках.
У Національному банку розраховують, що влітку інфляція почне знижуватися за широким спектром товарів і послуг та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%.
"Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту та послаблення зовнішнього цінового тиску, а також подальший вплив заходів монетарної політики НБУ", – каже голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він уточнив, що траєкторія сповільнення інфляції у найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків і погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції.
Так, від середини літа до середини осені, тобто з надходженням продуктів нового врожаю, тиск продовольчої інфляції, зазвичай, послаблюється – іноді аж до дефляційних показників, коли вартість продовольчого кошика знижується.
"До кінця 2025 року очікується уповільнення темпів інфляції до 9,5%, – ідеться в Бюджетній декларації на 2026-2028 роки. – Уповільнення темпів зростання цін відбуватиметься в умовах відновлення економічної активності та насичення ринку товарами вітчизняного виробництва, створення ефективного конкурентоспроможного середовища внаслідок прискорення інтеграції у спільний ринок ЄС, підвищення дієвості та прозорості державної допомоги суб’єктам господарювання, покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, переходу до інноваційної моделі економічного розвитку".
У наступні періоди очікується подальше зниження цінової динаміки. Так, зростання споживчих цін (грудень до грудня) становитиме 8,6% у 2026 році, 5,9% та 5,3% у 2027 та 2028 роках, відповідно.
Погода та війна – найбільші ризики
У червні правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5% саме з огляду на інфляційні процеси.
"У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалося у квітні. Якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий до додаткових заходів", – пояснили тоді в Нацбанку.
Тим часом члени комітету з монетарної політики Національного банку допускають повернення до пом’якшення процентної політики у другому півріччі 2025 року. Тобто НБУ зможе повернутися до циклу зниження облікової ставки після проходження піку цінового сплеску та нівелювання загрози закріплення інфляції на високому рівні.
Водночас у Нацбанку вказують, що ключовим ризиком для економіки та інфляції залишається перебіг повномасштабної війни та пов’язані з нею ризики додаткових бюджетних потреб, пошкоджень інфраструктури і поглиблення міграції. Окремим ризиком виділяють негативний вплив погодних умов на врожаї.
Цьогорічна жнивна кампанія в Україні стартувала пізніше, ніж зазвичай через аномальну погоду. Загалом весна і початок літа 2025 року змістили звичні аграрні календарі.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, урожай 2025 року, як очікується, буде не гіршим за минулорічний. Це дозволить повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку та продовжити постачання продовольства на експорт.
Хоча в окремих областях прогнозують недобір урожаю зернових. Наприклад, на Сумщині зберуть на 10-15% менше від запланованого. Насамперед через весняні заморозки, які кількома хвилями пройшли регіоном. Недобір врожаю озимого ячменю, пшениці та ріпаку на Кіровоградщині може бути від 15% до 30%. Про схожі проблеми кажуть на Рівненщині та в інших регіонах.
Своєю чергою Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує урожай пшениці в Україні цього року на рівні 17,9 млн метричних тонн, що на 23% менше ніж торік, та є найнижчим показником на 13 років.
Нестачу овочів і фруктів, які насамперед і постраждали через весняні заморозки, можна компенсувати імпортом. До речі, ціни на харчові продукти в Україні наблизилися до рівня цін у сусідніх європейських країнах, а за деякими позиціями навіть перевищують його, каже заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
"Якщо реалізується певний негативний сценарій і негативні погодні умови повторяться, як в минулому році, то стримати продовольчу інфляцію нам буде простіше, оскільки вагомим фактором буде імпорт", – уточнив він.
Хоча експерти попереджають, що оцінити ситуацію на ринку хоча б для основних сезонних продуктів – з борщового набору – можна буде тільки на початку серпня. До того будь-які припущення є передчасними.
Водночас на ціни імпортних продуктів може вплинути суттєве здорожчання євро. Це вже позначилося на вартості пального, вказують аналітики "Консалтингової групи "А-95". Це визнають і в Нацбанку, проте запевняють, що значного впливу девальвації гривні відносно євро на базову інфляцію наразі не спостерігається.
