У Росії офіційно визнали провал плану технологічної незалежності
Опитування Російського союзу промисловців і підприємців засвідчило, що політика імпортозаміщення не змогла усунути ключові проблеми промислового сектору.
Підприємства й надалі значною мірою залежать від імпортного обладнання та комплектувальних, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Найгостріший дефіцит спостерігається у сфері верстатів і технологічного оснащення: 45% компаній заявили про високу потребу у вітчизняних аналогах, ще 7% назвали ситуацію критичною.
Майже половину учасників дослідження (42,7%) становили великі підприємства з річною виручкою понад $192,2 млн.
Про наявність цієї проблеми свідчать і офіційні документи. Так, 9 липня уряд РФ переглянув стратегію цифрової трансформації державного управління, знизивши цільовий показник використання російського обладнання у державних проєктах із 80% до 58,7%.
Це означає, що майже 40% закупівель і надалі припадатимуть на імпорт із так званих "дружніх" країн, насамперед Китаю. Таким чином залежність від західних постачальників фактично змінилася залежністю від азійських.
Причини полягають не лише у санкціях. Росія не має повного виробничого циклу для випуску високотехнологічної продукції. Виробництво мікроелектроніки, електронних компонентів, програмного забезпечення та значної частини промислового обладнання й надалі залежить від іноземних технологій.
Створення власної виробничої бази потребує:
- значних інвестицій;
- тривалого часу;
- доступу до глобальних ланцюгів постачання.
Ситуацію також ускладнюють нестача кваліфікованих інженерів і висока вартість кредитних ресурсів, що стримує модернізацію підприємств.
Паралельний імпорт частково компенсує дефіцит критично важливих компонентів, однак не вирішує проблему повністю.
Логістичні маршрути стали довшими й дорожчими, технічне обслуговування ‒ складнішим, а ризики перебоїв із постачанням залишаються високими. У підсумку промисловість працює переважно на підтримку наявних виробничих потужностей, а не на технологічний розвиток.
Водночас представники кремлівської влади, як зазначається, самі не поспішають переходити на продукцію російського виробництва. Попри багаторічне просування політики імпортозаміщення, вони віддають перевагу іноземній техніці. Згідно з деклараціями, 88,4% автомобілів, що належать кандидатам у депутати Держдуми, є іноземного виробництва.
Нагадаємо, станом на початок липня 2026 року частка нерезидентів у російських облігаціях федеральної позики (ОФЗ) знизилася до 3%, що стало найнижчим рівнем за весь період існування цього фінансового інструменту.
Як повідомлялося, російські банки наразі не мають достатнього обсягу вільної рублевої ліквідності для купівлі облігацій федеральної позики, за допомогою яких Міністерство фінансів рф покриває дефіцит державного бюджету.
Читайте також: Діра в російському бюджеті перевищить прогнози на понад трильйон рублів, ‒ Reuters
