Мільйон квадратних метрів: АРМА та Фонд держмайна шукають склади для бізнесу, але можуть покрити лише 20% потреби
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і Фонд державного майна України (ФДМУ) проводять аудит і верифікацію складських приміщень, які можуть бути передані в користування бізнесам, постраждалим від російських атак.
Детальніше про цей процес Бізнес Цензору розповіли очільники відомств.
За словами голови ФДМУ Дмитра Наталухи, регіональні відділення Фонду забезпечили огляд та фотофіксацію потенційних об’єктів складського типу площею 1 175 202,09 кв. м. До Мінекономіки станом на 12 серпня 2026 року передана інформація щодо об’єктів площею 1 134 648 кв. м. З них обʼєкти площею 163 892,45 кв. м. потенційно готові для розміщення складів у регіонах.
"На сьогодні потенційними для огляду, надання пропозицій та рекомендацій щодо релокації чи розширення бізнесу визначено обʼєкти загальною площею 247 282,2 кв. м. Згідно з рішеннями наради в Мінекономіки, наразі додатково опрацьовується інформація щодо нових об’єктів у західних регіонах країни", – зазначив Наталуха.
Окрім того, Фонд уже опрацював порядок передачі державного майна в оренду.
"Документ буде переданий до Мінекономіки для подальшого використання суб’єктами господарювання, які планують орендувати складські приміщення", – уточнив голова ФДМУ в коментарі Бізнес Цензору.
АРМА ж наразі проводить аудит і верифікацію понад 250 тис. кв. м арештованих складських приміщень, із яких близько 60 тис. кв. м уже проінвентаризовані та підготовлені для передачі в управління.
"Водночас робочий перелік наразі включає 30 позицій загальною площею близько 201,9 тис. кв. м у різних регіонах України. Однак це не означає, що всі ці площі вже готові для передачі бізнесу. Реальна складська пропозиція формується лише після верифікації кожного активу та зіставлення його характеристик із конкретними потребами підприємств", – пояснила нашому виданню т. в. о. голови АРМА Ярослава Максименко.
За її словами, портфель активів дуже неоднорідний. Серед проаналізованих об’єктів є класичні складські приміщення та складські комплекси, ангари та металеві склади, відкриті бетонні складські майданчики, зерносклади, зерносховища й елеваторні комплекси, виробничо-складські комплекси. Є також спеціалізовані об’єкти, зокрема спиртзаводи й об’єкти агропромислового призначення, а також приміщення, які потенційно можуть бути адаптовані під складські потреби.
"Наприклад, у Львові до переліку входить відкритий склад металу з під’їзною колією та естакадою площею понад 4,7 тис. кв. м. У Дніпропетровській області є об'єкт із визначеною складською площею понад 3,2 тис. кв. м, щодо якого попередньо зазначена можливість експлуатації. У Кіровоградській області опрацьовується об’єкт площею понад 4,1 тис. кв. м, щодо якого також зазначена можливість експлуатації. У Києві та Київській області в робочому переліку є об'єкти площею близько 4,6 тис. та 3,6 тис. кв. м відповідно", – розповіла Максименко.
Найближчим часом АРМА планує робочу зустріч із представниками компаній, які постраждали від російських атак.
"Потрібно отримати конкретний запит: у якому регіоні потрібні приміщення, якої площі, якого типу, з якими технічними характеристиками та логістичними можливостями. Саме після такого зіставлення буде сформована реальна пропозиція", – уточнила очільниця АРМА.
За її словами, в умовах війни особливо важлива консолідація зусиль держави та бізнесу і спільний пошук рішень, які допоможуть підприємствам швидше відновлювати роботу. Водночас така підтримка має зберігати здоровий баланс: оперативність не повинна підміняти прозорі правила, конкурентність і рівний доступ до можливостей.
"Наше завдання – знайти рішення, яке одночасно відповідатиме нагальним потребам бізнесу та принципам ефективного й законного управління арештованими активами", – наголосила Ярослава Максименко.
На її думку, технічний та юридичний стан самих активів може стримувати процес.
"Не кожен об'єкт, який формально є складом, сьогодні можна запропонувати бізнесу. Частина потребує додаткового обстеження або дообладнання, а щодо окремих об’єктів необхідно врегулювати питання їхнього статусу та можливості передачі в управління. Крім того, передача здійснюватиметься через публічні конкурси на право управління, тому після інвентаризації ще необхідно пройти відповідну процедуру", – пояснила Бізнес Цензору очільниця АРМА.
Ярослава Максименко наголосила, що 250 тис. кв. м, аудит яких проводить агентство, не закриють потребу українського бізнесу. Адже масштаби втрат логістичної інфраструктури значно більші. За оцінкою експертів, державна пропозиція АРМА та Фонду держмайна в максимально позитивному сценарії може покрити близько п'ятої частини потреби.
"Саме тому АРМА закликає бізнес формувати конкретні запити щодо необхідних площ та характеристик об’єктів і направляти їх на електронну адресу. Це дозволить перейти від інвентаризації квадратних метрів до конкурсних рішень, які можуть реально допомогти підприємствам відновити роботу", – резюмувала Максименко.
Скільки складів знищено
Як повідомлялося, внаслідок російської атаки на Київ та Київську область у ніч на 5 серпня постраждала низка компаній через руйнування складів і логістичних комплексів – наразі оцінюються збитки та масштаби руйнувань.
Тоді внаслідок масованої ворожої атаки було знищено сортувальний центр "Нової пошти" в Києві.
Нагадаємо, в Україні лише за пів року зазнали руйнувань понад 300 тис. кв. м складських площ, а посилення атак Росії на українську логістику за останні два місяці призвело до зростання втрат у цьому сегменті.
