Як українська економіка адаптується до нових російських атак, – звіт Нацбанку
Російські атаки на логістику, інфраструктуру та виробничі об’єкти збільшують тиск на українську економіку, однак українці швидко реагують на наслідки бойових дій, завдяки чому втрати вдається мінімізувати.
Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ).
Нацбанк детально проаналізував ключові виклики, з якими стикнулася Україна під час повномасштабного вторгнення, та шляхи їх подолання.
Блокада портів
Після блокування у 2022 році портів Великої Одеси, через які до вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, почалося переспрямування через порти Дунаю та західні залізничні переходи.
Паралельно розбудовувалися термінали на сухопутному кордоні. Завдяки дипломатії та силам Збройних Сил України до кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися на довоєнний рівень.
У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади: за оцінками НБУ, прямі втрати від недоотримання експортної виручки в другій половині 2026 року перевищать $2 млрд.
Проте очікуваний експорт протягом першого півріччя 2027 року компенсує цей негативний ефект завдяки вже напрацьованим альтернативним маршрутам.
Паливо та логістика
Паливна криза навесні 2022 року сталася внаслідок зупинки імпорту з Росії та Білорусі й ударів по нафтопереробних заводах і нафтобазах.
Проте налагодження імпорту з країн Європейського Союзу цілком замінило втрачені джерела поставок уже до літа 2022 року.
Паливні мережі масово закуповували бензовози, розбудовували логістику на західному кордоні та диверсифікували постачальників, що забезпечило стійкість ринку в наступних фазах війни.
Удари по газовидобутку
Оперативні ремонти пошкоджених свердловин у поєднанні з потужностями підземних сховищ та збільшенням імпорту дозволили відновити видобуток і безперебійно постачати газ споживачам.
Утім, закупівля додаткових обсягів за кордоном посилила тиск на бюджет та валютний ринок.
Ситуація в енергетиці
Регулярні удари ворога по енергооб'єктах змусили країну розвивати розподілену генерацію, посилювати інженерний захист та залучати аварійний імпорт електроенергії з Євросоюзу.
Завдяки цьому енергосистема пройшла пікові навантаження минулої зими без каскадних аварій.
Водночас платою за це стали додаткові витрати підприємств на автономне живлення та дефіцит потужностей, який обмежує відновлення виробництва.
Удари по виробництву та перевезеннях
Цього року ворог б'є безпосередньо по заводах, складах і транспорті, намагаючись знищити запаси компаній і змусити їх витрачати більше грошей на виживання.
У відповідь підприємці розбивають великі склади на дрібніші та міняють маршрути, а держава запускає компенсації та страхування воєнних ризиків.
За оцінками Нацбанку, прямий збиток від обстрілів для валового внутрішнього продукту становить 0,9 відсоткового пункта, а всі додаткові витрати бізнесу зрештою закладають у ціни в магазинах.
Страхування під час війни
Нагадаємо, страхові компанії України у січні-червні 2026 року виплатили клієнтам 176,5 млн грн відшкодувань за воєнними ризиками.
Як повідомлялося, в уряді планують розширити механізми постанови №1541, якою запроваджено державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитне агентство.
Зокрема у травні перші чотири українські підприємства отримали державну компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків.
