Ритейл в Україні диверсифікує логістику та переходить на резервні сценарії роботи, – RAU
Наразі немає підстав говорити про системний дефіцит продуктів в Україні внаслідок російських атак на розподільчі центри, а диверсифікація логістики та резервні сценарії роботи стають для ритейлу частиною нової моделі стійкості.
Про це розповіли в Асоціації ритейлерів України (RAU), передає Інтерфакс-Україна.
Водночас,як зауважили в Асоціації, пошкодження та знищення розподільчих центрів призводять до локальних затримок постачання і тимчасового скорочення асортименту в окремих мережах та регіонах.
Доставка продуктів
Найчутливішою до таких змін є категорія fresh, тобто молочна продукція, мясо, риба, яйця, овочі та інші товари з коротким терміном зберігання.
Разом із тим товари тривалого зберігання – круп, олії, бакалії – не викликають занепокоєннястосово критичного дефіциту.
Перерозподіл логістики
"Головне завдання для ритейлу зараз – зменшувати залежність від окремих великих логістичних вузлів. Серед рішень, які вже використовує або може масштабувати галузь, – перерозподіл товарних потоків між регіональними складами, резервні маршрути, прямі поставки від виробників до магазинів, крос-докінг та використання додаткових менших складських майданчиків", – пояснили в RAU.
Там зазначили, що фактично ритейл переходить до більш децентралізованої моделі логістики, яка може бути дорожчою та складнішою в управлінні, але в нинішніх умовах знижує ризик того, що втрата одного великого об'єкта порушить постачання значної частини мережі.
Водночас до асиметричних кроків можна віднести формування розподілених резервів критичних товарів, збільшення частки прямих поставок для окремих категорій, залучення альтернативних постачальників і тимчасове скорочення асортименту на користь наявності базових позицій.
"Тобто пріоритетом стає не максимальний асортимент у кожному магазині, а безперервність постачання", – наголосили в Асоціації.
Нові ризики
Утім, основним ризиком на сьогодні є не фізична відсутність продовольства у країні, а подальші удари по логістичній, виробничій та енергетичній інфраструктурі.
В Асоціації зазначили, що в разі продовження атак логістичні втрати можуть збільшуватися, а строки остачання – продовжуватися, тим самим створюючи локальні перебої.
"Саме тому диверсифікація логістики та резервні сценарії роботи стають для ритейлу не тимчасовим рішенням, а частиною нової моделі стійкості", – підсумували в RAU.
Скільки складів знищено
Нагадаємо, в Україні лише за пів року зазнали руйнувань понад 300 тис. кв. м складських площ, а посилення атак Росії на українську логістику за останні два місяці призвело до зростання втрат у цьому сегменті.
Таким чином, втрати 2026 року вже можуть наближатися до рівня 2022 року, коли складський сегмент зазнав найбільших збитків за роки війни. Тоді лише в Київській області ворог знищив 400 тис. кв. м професійних складських площ.
Окрім того, внаслідок російської атаки на Київ та Київську область у ніч на 5 серпня постраждала низка компаній через руйнування складів і логістичних комплексів – наразі оцінюються збитки та масштаби руйнувань.
Пошук приміщень
Такж повідомлялося що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) проводить аудит і верифікацію понад 250 тис. кв. м арештованих складів, із яких близько 60 тис. кв. м уже підготовили для передачі в управління.
Перед тим Фонд державного майна розпочав аудит складських приміщень державних підприємств, щоб визначити площі, які можна буде передати у користування компаніям, які нещодавно зазнали збитків через російські обстріли.
Дефіцит продуктів
Зі свого боку міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у середині серпня заявляв, що в Україні наразі немає дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів, а до 40% потужностей, які були втрачені, можна порівняно швидко замінити або відновити.
