Чинна система валютних обмежень Нацбанку спонукає бізнес тікати в офшори, ‒ ЗМІ
Сьогодні через валютні обмеження, запроваджені Національним банком, компанія, яка зберегла корпоративну власність в Україні, опиняється у менш вигідному становищі, ніж бізнес, який завчасно переніс центр власності до іноземної юрисдикції.
Для резидентів перешкодою є Постанова правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, повідомляється в аналітичному огляді РБК-Україна.
Автори огляду зазначають, що проблема полягає не в самому факті існування валютних обмежень, а в тому, що за чотири з половиною роки система перетворилася на складну конструкцію з десятками винятків, різними датами відліку, спеціальними лімітами, індивідуальними дозволами та додатковими вимогами.
"Національний банк поступово дозволив оплачувати імпорт робіт і послуг, репатріювати дивіденди за 2023-2025 роки в межах загального ліміту 1 млн євро на місяць, проводити окремі операції в межах "інвестиційного", "позикового" та "донатного" лімітів.З 11 серпня 2026 року НБУ додатково дозволив формувати ліміт за рахунок прямих благодійних внесків українських компаній на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Компанії також отримали можливість передавати "інвестиційний" і "додатковий" ліміти пов’язаним юридичним особам у межах однієї бізнес-групи. Ці рішення загалом є позитивними, однак вони не усувають головної суперечності", ‒ зауважують автори матеріалу.
На їх переконання, чинна модель може створювати різні регуляторні умови для двох українських підприємств не залежно від специфіки їхньої діяльності, обсягу сплачених податків, кількості створених робочих місць чи валютного ефекту операції, а залежно від країни реєстрації компанії-власника.
Це може формувати для бізнесу хибний сигнал: для отримання більшої свободи руху капіталу та можливості виходу на міжнародні ринки варто створити іноземний холдинг і перенести туди центр корпоративної власності.
У результаті чинна модель валютного регулювання може стимулювати саме ті процеси, з якими держава роками декларує боротьбу, ‒ офшоризацію та перенесення центрів власності й управління за межі України.
Автори огляду також наголошують, що воєнний стан дозволяє застосовувати тимчасові захисні заходи, однак не скасовує потреби оцінювати їхню пропорційність та обґрунтованість. Водночас не кожна інвестиція за кордон означає втечу капіталу.
На думку авторів огляду, нині необхідно оцінювати не паспорт власника, а економічний зміст операції. Валютні обмеження не можуть залишатися незмінними лише тому, що вони були виправданими у лютому 2022 року. Вони мають змінюватися відповідно до стану економіки, структури зовнішньої торгівлі та потреб українського бізнесу.
Яким має бути головний критерій
В аналітичному огляді РБК-Україна наголосили, що головним критерієм має бути не те, кому належить компанія ‒ резиденту чи іноземному холдингу, ‒ а економічний зміст операції.
Йдеться про те, чи створює вона попит на валютному ринку, чи спрямована на розвиток українського експорту, чи є прозорими джерела коштів і структура власності, чи повернуться доходи від інвестиції в Україну та чи не використовується операція для прихованого виведення капіталу.
"Водночас виникає питання, як одночасно закликати бізнес залишати власність, податки та центри ухвалення рішень в Україні й підтримувати валютну модель, яка може робити іноземну холдингову структуру вигіднішою, ніж українська.НБУ не повинен одномоментно відкривати весь рух капіталу, але він може відкрити невелике, прозоре і контрольоване вікно для міжнародної експансії українських підприємств. Це буде не поступка окремим власникам і не відмова від захисту валютного ринку", ‒ резюмували автори аналітичного огляду.
Нагадаємо, у серпні 2026 року НБУ заявив про розширення механізму стимулюючої валютної лібералізації. Окрім чинного "донатного" ліміту, компанії отримали "додатковий" ліміт, який формується за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії з 10 серпня 2026 року.
Такі внески мають підтверджуватися аудиторським звітом компанії "великої четвірки" та відповідними документами. Крім того, компанії зможуть передавати "інвестиційний" та "додатковий" ліміти або їх частину іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи.
