Без державної підтримки та допомоги партнерів металургія може не витримати, – "Метінвест"
Українська металургія зараз у критичній ситуації через російські удари по підприємствам, блокаду чорноморських портів, дорогу логістику, високі ціни на електроенергію та обмеження Європейського Союзу.
Запасу фінансової стійкості, який допоміг пройти перші роки війни, у компаній практично не залишилося.
Про це в інтерв'ю Forbes Ukraine заявив операційний директор групи "Метінвест" Олександр Мироненко.
"У 2022-2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо", – сказав Мироненко.
За його словами, з українських активів "Метінвесту" зараз працюють лише Центральний та Північний ГЗК, і ті – приблизно на 50% потужності. Південний ГЗК простоює через закриття портів, Інгулецький ГЗК законсервований через високу вартість електроенергії.
На тлі кризи компанія змушена готувати скорочення витрат і персоналу, передусім адміністративного.
"Запоріжсталь" і "Каметсталь" відновлюють після серпневих і вересневих атак. Через обстріли компанія втратила 13 людей, понад 40 були поранені. Строки повного відновлення виробництва поки невідомі.
Криза, за словами Мироненка, вже вийшла за межі окремої компанії: без портів, доступної логістики, підтримки держави та партнерів українська металургія ризикує втратити значну частину виробничого потенціалу.
Однією з головних проблем галузі Мироненко називає блокаду портів.
Без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть працювати на повну. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць, зазначив Мироненко.
Окрім того, після втрати власної сировинної бази компанія імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля щомісяця, а переорієнтація через Польщу та Констанцу підвищила логістику на 50-60%.
Через блокаду портів ЄС фактично залишився головним доступним зовнішнім ринком, але там діють квоти та CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – за словами Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від минулорічного обсягу.
При цьому всього за рік собівартість виробництва "Метінвесту" зросла приблизно на 30% – переважно через логістику та електроенергію.
Мироненко вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, подібні до тих, що діють для інших українських галузей.
"Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія – це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки", – зауважив Мироненко.
Нагадаємо, за 2022-2025 роки "Метінвест" інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків.
Також від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, із яких 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт".
Разом із тим підприємства компанії налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.
у вас є ахмєтов він вам пару мішків баксів має дати