Яким буде курс гривні в жовтні та що чекає на валютний ринок України
Валютний ринок в Україні в жовтні поточного року входитиме в період підвищеного економічного та воєнного навантаження, однак це не обов'язково спонукатиме до різкого послаблення гривні.
Про це заявив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий у ексклюзивному коментарі Бізнес Цензору.
За словами Лєсового, найімовірніше, ситуація розвиватиметься за вже знайомою моделлю: попит на валюту залишатиметься значним, Національний банк продовжуватиме компенсувати дефіцит пропозиції, а самі курсові зміни відбуватимуться поступово, без різких стрибків.
Керована гнучкість
Основою такої рівноваги залишатиметься режим "керованої гнучкості".
Його особливість полягає в тому, що курс реагує на реальне співвідношення попиту й пропозиції, однак регулятор водночас має змогу інтервенціями "вирівнювати" курс.
Фактично НБУ залишається амортизатором, який бере на себе значну частину тиску, коли валютні потреби бізнесу суттєво перевищують надходження від експортерів та інших ринкових джерел.
Попит на валюту
В останні кілька тижнів обсяги інтервенцій перевищують $1 млрд, що свідчить про збереження потужного структурного попиту на валюту.
Значною мірою він формується імпортом, потреби якого залишаються високими на тлі суттєвого торговельного дефіциту, необхідності закуповувати енергоносії, обладнання, комплектуючі та широкий спектр товарів.
Проте, як наголосив Лєсовий, сам по собі великий попит не є свідченням валютної нестабільності.
"Поки регулятор має достатній обсяг резервів і можливість системно виходити на міжбанк, дисбаланс між попитом та пропозицією радше збільшує масштаби інтервенцій, ніж безпосередньо штовхає курс угору. Саме ця різниця буде принциповою і в жовтні", – зазначив банкір.
Що впливатиме
Водночас до традиційних факторів попиту поступово додаватимуться нові. Одним із найбільш відчутних може стати енергетичний чинник, насамперед подальша динаміка світових цін на нафту та, відповідно, вартості імпортованого пального.
Його вплив на українську економіку відбуватиметься одразу за кількома напрямами.
Насамперед дорожчі бензин і дизель означатимуть більші валютні витрати імпортерів, а отже, з часом можуть збільшувати попит на міжбанку. Цей ефект не виникає миттєво, оскільки між зміною світових котирувань, укладанням контрактів, закупівлею нових партій і фактичними валютними розрахунками існує певний часовий лаг.
Однак упродовж жовтня він уже може ставати дедалі помітнішим.
Другий канал впливу проходитиме через внутрішні ціни. Пальне є складовою логістики, виробництва, аграрного сектору, торгівлі та практично всіх ланцюгів постачання, тому його подорожчання поступово поширюватиметься не лише на цінники на автозаправних станціях (АЗС).
Частина додаткових транспортних і виробничих витрат із часом переходить у кінцеву вартість продуктів, промислових товарів та різноманітних послуг.
Цей процес накладатиметься на ще один важливий осінній фактор – поступове вичерпання літнього сезонного ефекту, який у липні-серпні частково стримував загальну інфляцію завдяки здешевленню окремих видів сільськогосподарської продукції.
Якщо в серпні споживчі ціни зросли лише на 0,1% за місяць, а річний показник становив 8,1%, то восени ситуація може змінитися.
Лєсовий прогнозує, що у вересні місячна інфляція може перебувати в межах 1-1,5%, а в жовтні за несприятливого поєднання енергетичних, воєнних та логістичних чинників – прискоритися приблизно до 1,5-1,7%.
Причому важливим буде не лише саме зростання цін, а й те, як його сприйматимуть населення та бізнес. Якщо одночасно дорожчатимуть пальне, продукти, доставка та окремі товари повсякденного попиту, поступово посилюватиметься відчуття загального здорожчання життя.
А інфляційні очікування вже самі по собі можуть впливати на споживчу поведінку, заощадження та ставлення громадян до валюти.
Утім, як зауважив Лєсовий, перебільшувати цей ризик також не варто. За нинішніх умов між прискоренням інфляції та автоматичним зростанням попиту на долари вже немає такого прямого зв’язку, як у попередні кризові періоди. Валюта не є дефіцитною, а гривневі інструменти заощадження залишаються достатньо конкурентними.
Відносно високі ставки за депозитами та дохідність ОВДП дають можливість частково компенсувати інфляційні втрати й зменшують мотивацію переводити всі вільні кошти в іноземну валюту.
До економічних факторів у жовтні неминуче додаватиметься і воєнний. Російські удари по енергетичних, промислових та логістичних об'єктах можуть збільшувати витрати бізнесу на резервне живлення, відновлення пошкоджених потужностей, альтернативні маршрути постачання та збереження безперервності роботи.
Частина таких витрат поступово потраплятиме в собівартість, а в окремих випадках може збільшувати потребу в імпортному обладнанні та комплектуючих, створюючи додатковий валютний попит.
Валютний ринок у жовтні
Саме тому жовтень навряд чи буде для валютного ринку абсолютно спокійним.
Проте між наявністю великої кількості ризиків і реальною курсовою дестабілізацією існує значна дистанція, яку наразі допомагають утримувати ресурси регулятора та зовнішнє фінансування.
Важливим запасом міцності залишаються міжнародні резерви. Станом на 1 вересня їхній обсяг становив близько $48,7 млрд, а прогноз Нацбанку на кінець року передбачає можливість їхнього збільшення майже до $70 млрд.
Надходження міжнародної фінансової допомоги є принципово важливим не лише для бюджетної стабільності, а й для здатності НБУ надалі компенсувати структурний валютний дефіцит без надмірного виснаження резервів.
Саме поєднання значних резервів, очікуваної зовнішньої підтримки, монетарної політики НБУ та достатньо привабливих гривневих інструментів дає змогу припустити, що в жовтні основні курсові зміни залишатимуться контрольованими.
Яким буде курс
Як розказав Лєсовий, за попередньою оцінкою протягом жовтня долар переважно перебуватиме в межах 44,6-45,4 грн/$1.
При цьому євро може бути дещо мінливішим і коливатиметься приблизно в діапазоні 51,8-53 грн/1 євро, оскільки на його гривневу вартість додатково впливатиме динаміка світової пари євро/долар.
"Тож головною особливістю жовтня може стати своєрідний контраст: економічний та воєнний тиск посилюватиметься, інфляція поступово набиратиме обертів, а імпортні й енергетичні потреби залишатимуться значними, проте сам валютний курс змінюватиметься набагато повільніше. Поки Національний банк має достатньо ресурсів, щоб компенсувати ринкові дисбаланси, накопичення ризиків, найімовірніше, проявлятиметься передусім у зростанні обсягів інтервенцій та внутрішніх витрат економіки, а не в різкій девальвації гривні", – підсумував Лєсовий.
Як повідомлялося, бізнес в Україні під час свого бюджетного планування на 2027 рік закладає курс гривні на рівні 49 грн/$1.
Згідно з Бюджетною декларацією на 2027-2029 роки, в разі завершення війни в 2027 році очікуваний курс долара – 48,3 грн наприкінці року. Навіть за оптимістичного сценарію гривня поступово слабшатиме: до 51,5 грн за долар до кінця 2029 року.
Середній курс долара, який закладався для розрахунків бюджету на 2026 рік, – 45,7 грн.
