Cоціалка, Офіс президента, кешбек і оборона: Куди уряд планує витрачати гроші у 2026 році?

Автор: Василь Мельник

Уже в 20-х числах жовтня проєкт державного бюджету на 2026 рік мають винести на перше читання. Документ є знаковим, адже, за словами голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої ("Слуга народу"), народні депутати побили 19-річний рекорд по кількості правок до кошторису – 3339, що на 59% більше ніж в минулому році. Якщо на розгляд кожної поправки витратити хоча б 90 секунд, то їх заслуховування триватиме понад 10 робочих днів.

Уже в 20-х числах жовтня проєкт державного бюджету на 2026 рік мають винести на перше читання. Документ є знаковим, адже, за словами голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої ("Слуга народу"), народні депутати побили 19-річний рекорд по кількості правок до кошторису – 3339, що на 59% більше ніж в минулому році. Якщо на розгляд кожної поправки витратити хоча б 90 секунд, то їх заслуховування триватиме понад 10 робочих днів.

Це вже четвертий бюджет, який держава змушена готувати під час воєнного стану. Головне завдання документу, як і трьох попередніх, – максимально забезпечити оборону України. Витрати на сектор безпеки й оборони планують збільшити, але не без нюансів.

Держбюджет-2026 відрізнятиметься від попередніх додатковим фокусом на соціальні видатки, освіту та медицину. У проєкті кошторису закладено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Останній раз мінімальна зарплата в Україні зростала в квітні 2024 року – з 7 100 грн до 8 000 грн.

Розвиток людського капіталу, а саме збільшення видатків на медицину, ветеранські політики та підтримка народжуваності, а також підтримка бізнесу – це те, за що експерти переважно хвалять проєкт бюджету на прийдешній рік. Утім, критикують його через неефективні видатки та зростання залежності від зовнішнього фінансування, потребу в якому оцінюють на рівні $45,5 млрд. Причому $18 млрд – незакрита наразі потреба.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") узагалі назвав кошторис "бюджетом виборів". Розгляньмо його ключові показники.

Видатки – майже 5 трлн грн. Це рекорд

Доходи державного бюджету в наступному році плануються на рівні 2,82 трлн грн, що, за даними Міністерства фінансів, на 446,8 млрд грн більше бюджету 2025 року зі внесеними наразі змінами.

Видатки ж зростуть на 415,2 млрд грн або ж на 9,5% проти цьогорічного показника – до 4,8 трлн грн. Це рекордна сума.

Отже, дефіцит бюджету України на 2026 рік прогнозується на рівні 18,4% ВВП – 1,9 трлн грн. Його планують покривати коштом зовнішнього (близько 2,1 трлн грн) та внутрішнього фінансування, а також грантів.

Загалом обсяг державного боргу має сягти 10,472 трлн грн та перевищити 101% ВВП. Тільки п’ята частина від суми буде внутрішнім боргом.

Відповідно до очікувань уряду, українська економіка наступного року зросте на 2,4%. При цьому зростання ВВП у 2025 році спочатку прогнозувалося на рівні 2,7%, але наприкінці вересня Мінекономіки погіршило прогноз до 2%. За словами очільника відомства Олексія Соболева, основними галузями, що забезпечать збереження зростання будуть промисловість, виробництво, енергетика й агросектор.

Європейський банк реконструкції та розвитку раніше прогнозував зростання реального ВВП України на 5% у 2026 році за умови закінчення війни. Утім, чинний проєкт державного бюджету ґрунтується на песимістичному сценарії макроекономічного розвитку, який передбачає продовження війни у 2026 році.

Середній курс долара, який закладався для розрахунків бюджету на 2026 рік, – 45,7 грн. Цьогоріч був 45 грн за $1. Хоча офіційний курс Нацбанку станом на 16 жовтня – 41,76 грн/$.

Інфляція в наступному році відповідно до бюджетних розрахунків становитиме в середньому 10,4% (11,9% – фактична інфляція в річному вимірі станом на зараз, згідно з даними НБУ). Інфляційний тиск у 2026-му буде зумовлений декількома факторами, ключовими з яких буде підвищення заробітних плат.

До речі, проєкт бюджету на 2026 рік передбачає зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Підвищення незначне – всього 10%, але ці основні соціальні стандарти останній раз змінювалися в квітні 2024-го.

Так, мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн. Мінімальна пенсія збільшиться з 2 361 грн до 2 595 грн, максимальна – до 25 950 тис. грн.

Середня ж зарплата в Україні має перевищити 30 тис. грн, тоді як зараз вона коливається у межах 25,8 тис. грн.

Згідно з проєктом бюджету, додаткові 53,8 млрд грн повинні спрямувати на підвищення зарплати вчителів на 50%: з 1 січня 2026-го – на 30%, з 01 вересня – ще на 20%. Так, середньомісячна зарплата вчителя у вересні-грудні 2026 року становитиме 25 037 грн. Загалом на оплату праці педпрацівників шкіл у бюджет заклали 157 млрд грн.

Усі гроші – на фронт

2,8 трлн грн (27,2% ВВП та 59% від загальної суми видатків) заклали на сектор безпеки й оборони в проєкт бюджету на 2026 рік. Це практично всі доходи від податків і зборів. Близько 45% цієї суми піде на грошове забезпечення військовослужбовців.

За словами Роксолани Підласої, рекордні 955 млрд грн або ж третину всіх коштів на оборону планується спрямувати на закупівлю і виробництво озброєння.

Читайте також: Як DOT-Chain Defence змінює правила гри для індустрії дронів в Україні

"У наступному році ми будемо віддавати кожну зароблену та позичену в Україні гривню на потреби нацбезпеки й оборони, тому що наразі міжнародні партнери не дозволяють нам використовувати гроші, які вони дають в бюджет, на закупівлі зброї (окрім гранту Великої Британії) та грошове забезпечення військовослужбовців. Водночас, усі невійськові видатки – в площині дефіциту державного бюджету. Потреба в міжнародному фінансуванні – $45,5 млрд, з яких $18 млрд – незакрита потреба", – пояснила вона.

Підласа уточнила, що в наступному році для захисту України нам потрібно щонайменше $120 млрд, з яких $60 млрд – це видатки держбюджету України, а $60 млрд – зброя і боєприпаси від партнерів у натуральному вигляді. Зараз $60 млрд з бюджету ми можемо покрити лише власними силами – з доходів і внутрішніх запозичень.

"І тут треба бути відвертими: без кардинальних змін, ми вже досягнули можливого максимуму цього ресурсу. Ми чітко говоримо про те, що підвищення податків неможливе. Ресурс внутрішніх запозичень також себе вичерпав. Чисте розміщення наступного року буде від’ємним: ми погасимо ОВДП на 100 млрд грн більше, ніж запозичимо", – каже очільниця Бюджетного комітету ВРУ.

Ярослав Железняк звернув увагу, що, враховуючи проєкт змін до держбюджету на 2025 рік, який парламент має схвалити до кінця жовтня, цього року на Міноборони спрямують 2,2 трлн грн, тоді як у бюджеті-2026 уряд закладає на відомство тільки 1,9 трлн грн, тобто майже на 300 млрд грн менше.

"З урахуванням прогнозованої інфляції, це означає падіння реального фінансування сектору безпеки та оборони. Таке скорочення в умовах активних бойових дій є неприпустимим і гарантовано вимагатиме додаткового залучення коштів та внесення змін до держбюджету протягом року", – каже координатор експертних груп Економічної експертної платформи, експерт CASE-Україна Олег Гетман.

Змінювати бюджет, збільшуючи видатки на сектор безпеки й оборони, – це вже щорічна традиція, яка триває з 2022 року. Наприклад, цьогоріч Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до держбюджету, який передбачає збільшення видатків держбюджету на оборону на 412 млрд грн. Ще понад 40 млрд грн додаткових видатків пішли на невійськові витрати.

Але й цих коштів виявилося недостатньо, тому на початку жовтня Кабмін вніс у Раду ще один законопроєкт про збільшення військових видатків, цього разу – на 324,7 млрд грн, з них 301,2 млрд – для Міноборони.

Читайте також: Зміни до бюджету: Рада знайшла додаткові 40 мільярдів, але не для ЗСУ. Хто отримає кошти?

Загалом одна доба повномасштабної війни з Росією коштує Україні $172 млн, або ж приблизно 7,1 млрд грн, стверджує очільник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. Рік тому день війни оцінювали у 140 млн грн.

"Нам не треба забувати, що впровадження інновацій – це шалені фінансові ресурси. Ведення війни проти такої великої і потужної за ресурсами країни, якою є країна-окупант РФ – це надзвичайно дорого", – каже Гнатов.

Читайте також: Начальник штабу 412 полку Nemesis Артем Бєлєнков: Щодо застосування БпЛА Україна реалізувала свій потенціал десь на 25%. Нам є куди рости

До речі, на 2026 вперше запланували створити резерв коштів для сектору безпеки та оборони на 200 млрд грн. Гроші на це мають надійти із загального фонду бюджету (140 млрд грн), а також від очікуваного перевиконання показників після реформи митниці (на 60 млрд грн). Кошти перебуватимуть у розпорядженні Мінфіну, а тому не обраховуються як частина фінансування сектору. Рішення про використання цих грошей за нагальної потреби ухвалюватиме Кабмін, що лишає певний простір для оперативного маневру, але створює ризики використання коштів не за цільовим призначенням.

Видатки на владу зростуть

Верховна Рада, Кабмін й Офіс президента в 2026 році мають отримати більше фінансування. 3,65 млрд грн, що на 16,2% більше цьогорічного показника, підуть на парламент. Видатки на уряд зростуть на 9,2% – до 1,09 млрд грн, Офісу президента – на 12,4% до 877 млн грн.

Також у 10 разів – з 405 млн грн до 4 млрд грн – зростуть витрати на "Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування". Зокрема йдеться про створення українського культурного продукту: нові фільми, серіали, музику, книги й проєкти, що утверджують українську ідентичність і розповідають світу про Україну.

Так, у травні 2026 року має відбутися міжнародний пітчинг президентської програми "1000 годин українського контенту". За словами заступниці голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук ("Слуга народу"), кошти будуть перехідними, адже реалізація проєктів потребуватиме більше одного року.

"Програма націлена не тільки для того, щоб надати ресурс культурному сектору, а для того, щоб його перезапустити і зробити дуже потужним імпульс для вирішення стратегічних задач держави, для генерування українського контенту за який не буде соромно", – сказала заступниця голови Офісу президента Олена Ковальська на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики в середу, цитує Інтерфакс-Україна.

Виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна заявила, що однією із задач проєкту є повернути талановиту молодь в Україну й "обілити" індустрію.

Водночас, видатки на виробництво інформаційних програм для державних потреб та іномовлення – так званий "Марафон" – залишилися без змін і складатимуть 1,5 млрд грн.

Майже на 16% більше отримають антикорупційні органи – Спеціальна антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро. Їхнє фінансування коштуватиме державі 2,91 млрд грн.

Водночас видатки на Державне бюро розслідувань зростуть на 23% і перевищать 4,7 млрд грн.

А реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ) та митниці не отримали належного фінансування, наголошує Олег Гетман.

"На перезавантаження БЕБ, яке передбачає переатестацію всього персоналу, набір нових співробітників та встановлення гідної заробітної плати, кошти не передбачені. Це ставить під сумнів як виконання міжнародних зобов’язань, так і очікувані надходження від детінізації економіки (заплановані на рівні 60 млрд грн). Без належного фінансування ці амбітні фіскальні цілі можуть залишитися лише на папері", – каже він.

Зауважимо, що ще весною в уряді заявляли, що для реформування Державної митної служби необхідні значні кошти. Зрештою, у липні Кабмін запустив реформу митниці, але кошті на неї у держбюджеті не передбачив. Аналогічна ситуація з БЕБ. Під тиском громадськості і міжнародних партнерів уряд наприкінці липня таки призначив головою Бюро обраного на конкурсі детектива НАБУ Олександра Цивінського. Після цього мало б розпочатися повноцінне перезавантаження роботи цього органу, але фінансування для цього, знову ж таки, не передбачили.

Безкоштовне харчування для школярів і медичні чекапи для дорослих

Видатки на сферу освіти зростуть до 265,4 млрд грн, що на 66,5 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Левова частка, а саме 183,9 млрд грн піде на оплату праці освітян, 53,8 млрд грн з яких розраховані на поетапне підвищення зарплати вчителям.

14,4 млрд грн спрямують на харчування школярів. З 1 січня 2026 року обіди отримуватимуть учні 1-4 класів по всій території країни та 5-11 класів на прифронтових територіях. А вже з 1 вересня – 5-11 класи на решті територій.

Реформою шкільного харчування опікується дружина президента Олена Зеленська. Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що на забезпечення харчування школярів в Україні Євросоюз виділить 200 млн євро (близько 10 млрд грн за поточним курсом).

19,9 млрд грн спрямують на вітчизняну науку. З цікавого – створення наукових центрів оборонних розробок, що передбачає 1 млрд грн фінансування, а також співпраця науки та бізнесу, на яку заклали 100 млн грн.

Читайте також: Нестача фахівців б’є по обороноздатності країни. Що робити?

258 млрд грн піде на сферу охорони здоров’я. 10 млрд грн з них – абсолютно нова програма чекапів для людей від 40 років. Вона передбачає адресні виплати по 2 тис. грн для 5 млн людей.

"У них діра на фінансування зарплат військових в 200+ млрд на наступний рік, а вони все гроші роздають", – прокоментував ініціативу Ярослав Железняк.

467,1 млрд грн наступного року планують спрямувати на соціальні видатки Мінсоцполітики. Це на 45,3 млрд грн більше, ніж цьогоріч. 251,3 млрд грн підуть Пенсійному фонду на виплату пенсій.

Без змін залишаться виплати та програми підтримки ВПО, а також пільги та субсидії. На ці напрямки передбачили 48,4 млрд грн і 42,3 млрд грн, відповідно. До речі, у пояснювальній записці до проєкту бюджету передбачається підвищення тарифів на опалення (при незмінних тарифах на газ). Загалом субсидій потребуватимуть 2,7 млн домогосподарств.

До речі, Олег Гетман звертає увагу, що частина розділів бюджету розрахована на основі довоєнної кількості населення, яка суттєво змінилася через міграцію. На його переконання, потрібно скоротити видатки, пов’язані з чисельністю населення, зокрема на державні сервіси, де фактична кількість споживачів зменшилася.

14 млрд грн підуть на житло для ВПО з тимчасово окупованих територій.

24,5 млрд грн планують направити на новий напрям демографічного розвитку.

18,9 млрд грн заклали на підтримку ветеранів, допомогу з інтеграцією в суспільство. 300 млн грн підуть на новий проєкт з переобладнання авто, паліативний догляд, лікування опіків і рубців, адаптацію осіб, які втратили зір.

Підтримка бізнесу

На підтримку сільгосптоваровиробників спрямують 13,1 млрд грн. У пріоритетах напрямку: розмінування с/г земель, створення овоче- та фруктосховищ, підтримка галузі тваринництва й переробки продукції.

50,5 млрд грн запланували на програми підтримки та розвитку економіки.

Збережеться у 2026 році й фінансування програми "Національний кешбек", підтримка індустріальних парків та підтримка інвестиційних проєктів. Хоча обсяги відповідних видатків у проєкті бюджету не вказані. Уряд на власний розсуд використовуватиме залишки коштів у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, які залишаться невикористаними 1 січня 2026 року.

"Національний кешбек" – програма, яку найбільше критикують.

"Програма "кешбек на українське", яка навіть за оцінками Мінекономіки дала минулого року приріст ВВП у 0,001%, тобто в межах статистичної похибки, не є ефективною, натомість викривляє конкуренцію – доцільним є її скасування. Програма не поширюється на малий бізнес, що є дискримінацією по відношенню до тисяч підприємців", – каже Олег Гетман.

Читайте також: Чому українці втрачають кешбек за український сир і як це позначається на молочній галузі

До речі, раніше голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що скасувавши "необов’язкові" та неефективні бюджетні програми, можна спрямовувати на більш нагальні потреби щонайменше 15 млрд грн на рік.

Як розповів Гетманцев в інтерв’ю Укрінформу, за сім місяців 2025 року освоєння коштів у межах 35 бюджетних програм навіть не починалося, 20 програм профінансовані лише на 20% від запланованого рівня, а 30 – тільки на 50%.

"При цьому перед поданням бюджетного законопроєкту на наступний рік жодних висновків із цього, схоже, не зроблено. І мова навіть не про те, що на них передбачено значний ресурс, 15 млрд грн. Ми ж повинні продемонструвати і суспільству, і міжнародним партнерам, що заощаджуємо, боремося за ефективність кожної витраченої гривні та робимо висновки з попередніх прорахунків і помилок", – зазначив Гетманцев.

Звідки братимуть гроші

Основними джерелами доходу держави будуть ПДВ, ПДФО та військовий збір, податок на прибуток підприємств, а також акцизні податки. Очікувана сума – майже 2,83 трлн грн. Решту необхідних грошей шукатимуть поза межами держави. Зовнішню підтримку в проєкті бюджету-2026 оцінили в 2 трлн грн.

До речі, фінансовий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який передбачає підвищення податку на прибуток банків із 25% до 50%. Тобто вже втретє під час повномасштабного вторгнення банки можуть отримати додаткове оподаткування.

У податковому комітеті Ради пояснюють, що вони не кредитують реальний сектор економіки, а натомість вкладаються в державні облігації та депсертифікати, отримуючи надприбутки. Банкіри ж своєю чергою попереджають, що кредитів для великого бізнесу може стати ще менше.

Окрім того, пропонують запровадити й інші податки, як "податок на OLX", який так само комітет Гетманцева підтримав до першого читання. Це одне із зобов'язань уряду перед міжнародними партнерами. Відповідна вимога зокрема є в Меморандумі про співпрацю з МВФ.

Додаткові кошти також має принести бюджету акциз на солодкі напої. Загалом – до 8,5 млрд грн, що в масштабах ситуації – копійки, проте й вони на дорозі не валяються.

Додаткові надходження прогнозуються й завдяки вдосконаленню механізмів управління податковим боргом – 26 млрд грн та підвищенню ефективності роботи Державної митної служби України – 60 млрд грн.

Про підвищення податків для населення, як, скажімо, збільшення ставки ПДВ, наразі не йдеться.

"Ми чітко говоримо про те, що підвищення податків неможливе", – наголошує очільниця Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.