Чому українці втрачають кешбек за український сир і як це позначається на молочній галузі

Автор: Владислав Недашківський

З вересня 2024 року в Україні діє державна програма підтримки вітчизняного виробника "Національний кешбек". Вона передбачає повернення 10% від вартості придбаних українських товарів у вигляді кешбеку, який можна витратити на комунальні послуги, медицину, транспорт, ліки чи книжки українського виробництва.

Проте, попри чудовий задум, який насамперед підтримують виробники, програма стикається з технічними бар’єрами, які позбавляють споживачів переваг.

Так, покупці вагового сиру українського виробництва не отримують кешбек через особливості маркування товарів у торговельних мережах. При цьому 60-70% вітчизняного твердого сиру, який купують українці, – саме вагова продукція. Тобто виключення цієї форми реалізації товару створює штучну нерівність між споживачами. Адже ні законодавство, ні технічний регламент програми не містять заборони на участь у ній вагових товарів, за умови їх належної фіскалізації.

В умовах, коли полиці торговельних мереж уже на 50% заповнені імпортними сирами, український продукт стрімко втрачає конкурентну спроможнисть. Адже імпортують не тільки ті види сиру, які не виготовляються в Україні, а й аналоги вітчизняної продукції. Причому якість українських твердих і напівтвердих сирів нічим не відрізняється від тих самих польських – головного конкурента вітчизняних виробників, наголошує виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур. Іншими словами, державна підтримка національного виробника пробуксовує.

Нова прем’єрка Юлія Свириденко вже доручила профільному міністерству розібратися із ситуацією, але позитивних зрушень немає досі. БізнесЦензор звернувся до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства за коментарем, проте на момент виходу матеріалу так і не отримав відповіді. Редакція готова оприлюднити позицію відомства.

Проблема в штрих-кодах

Ключовим елементом нарахування кешбеку є ідентифікація товару як українського. Це відбувається через штрих-код виробника, який сканується в магазині та перевіряється в базі даних програми.

Проблема виникає з ваговими товарами, насамперед твердими й напівтвердими сирами. На відміну від фасованих продуктів, де штрих-код надається виробником і містить інформацію про країну походження та компанію, вагові товари маркуються внутрішніми кодами торговельної мережі. Ці коди генеруються на місці для зважування та ціноутворення. Вони не передають дані про виробника, а лише вказують на категорію товару в системі магазину.

Навіть якщо сир вироблений в Україні, система програми не розпізнає його як учасника держпрограми, бо штрих-код не відповідає зареєстрованому в базі. Для нарахування кешбеку необхідна точна відповідність штрих-коду, назви товару та ваги.

Якщо штрих-код не збігається, кешбек не нараховується. Це призводить до того, що споживачі, які свідомо обирають український сир, втрачають 10% компенсації. До речі, етикетка "Зроблено в Україні" на товарі не гарантує автоматичного нарахування кешбеку, адже перевірка відбувається саме через цифрову ідентифікацію.

Основна причина проблем зі штрих-кодами – технічна несумісність систем. Торговельні мережі використовують власні бази даних для ефективного управління запасами, але ці системи не завжди інтегровані з державною базою "Зроблено в Україні". Виробники можуть реєструвати свої фасовані продукти, але для вагових варіантів це складніше, бо штрих-код генерується динамічно.

Окрім того, не всі магазини беруть участь у програмі. Якщо мережа не зареєстрована, кешбек узагалі не нараховується.

Для виробників сиру це насамперед означає зменшення попиту в умовах засилля імпортної продукції. Отже, підривається мета програми, яка націлена на стимулювання внутрішнього попиту. Тобто український виробник опиняється в гірших умовах, адже програма "Національний кешбек" – це одна з форм державної підтримки бізнесу.

Відсутність кешбеку на вагові сири стимулює засилля імпорту

Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур вважає, що в питанні вагових товарів зокрема не допрацьовує ритейл, адже не інформує покупців щодо програми та її умов.

"Має бути обізнаність покупця. Чи то якісь наліпки застосовувати, або ж додавати інформацію на полицях. У магазинах навіть не видно куточків споживача. Тому ритейлу треба трохи попрацювати на цю програму", – каже він.

За оцінками експертів, вагові товари становлять значну частку покупок у продуктових мережах – до 40% у сегменті свіжих продуктів. Якщо ж говорити саме про твердий сир, то 60-70% реалізується саме у ваговому вигляді.

За словами Дідура, найбільша проблема в питанні вагових сирів виникає якраз з великими мережами. З невиликими крамничками виробники домовляються та вносять штрих-коди сирів, які нарізатимуться, до бази "Національного кешбеку", що дозволяє нараховувати 10% компенсації від держави.

"З великими мережами такого порозуміння немає. Великі мережі не можуть чи то з технічних причин, чи то просто не хочуть чіпляти штрих-коди виробника на вагові сири. Ми як сектор готові надати технічну допомогу своїх спеціалістів, адже йдеться про конкурентну спроможність українського сиру. Тому й заповнюється полиця вже на 50% імпортом, бо ми не можемо забезпечити доступ до Нацкешбеку вагових сирів", – наголошує виконавчий директор СМПУ.

На думку Арсена Дідура, якби український ваговий сир міг отримувати кешбек, присутність імпорту в категорії твердих і напівтвердих сирів зменшилася би принаймні на 15%.

"Український сир був би або в ту ж ціну, що й імпортний, або навіть дешевше. Тут би поєднався і патріотизм українця під гаслом "Купуй українське", і економічна доцільність, стимулювання ринку. А так маємо, що маємо", – пояснює він.

Арсен Дідур підкреслює, що ініційована президентом Володимиром Зеленським програма національного кешбеку – чудова ідея, яку радо зустріли вітчизняні виробники, насамперед молочної галузі.

"Але поки що ми не бачимо потенціалу її реалізації. Не треба відмовлятися від ідеї, потрібно довести до розуму виконання програми", – каже Дідур.

Він додає, що представники молочної галузі вже близько чотирьох місяців намагаються зрушити питання кешбеку на вагові сири з мертвої точки, але наразі безуспішно.

"Топчемося на місці. Державі або не до цього, або відповідальні люди просто не хочуть робити свою роботу, ігноруючи доручення прем’єр-міністерки Юлії Свириденко", – резюмує виконавчий директор СМПУ.

Що можна зробити?

В СМПУ пропонують кілька кроків для вирішення поточної ситуації з ваговими сирами. Насамперед потрібно внести зміни до порядку реалізації програми "Національний кешбек" і дозволити використання мережевих штрих-кодів, які зазвичай мають префікси 20-29.

До торговельних мереж має бути встановлена вимога забезпечити єдність класифікації: один код – один вид твердого сиру, а також подавати до фіскального органу реєстр прив’язки коду до назви товару (або ж альтернативне допустиме технічне рішення).

У додатку до постанови Кабміну №1134, яка є нормативною базою програми "Національний кешбек", потрібно розширити перелік категорій товарів, що підпадають під кешбек, додавши позицію "твердий сир ваговий" або категорію "тверді сири" з відповідними кодами.

Для перевірки механізму на практиці має бути пілотний проєкт на базі хоча б однієї торговельної мережі, що згодом дозволить масштабувати практику на всіх учасників ринку.

Не зайвою, на думку Арсена Дідура, буде активізація інформаційно-роз’яснювальної роботи по програмі. Ритейл міг би виділити продукцію, що бере участь в програмі на прилавку з інформацією про кешбек. Окрім того, потрібно мотивувати мережі вносити інформацію на цінник про кешбек та фактичну знижку в 10%.

***

За підсумками першого півріччя 2025 року держава виплатила близько 2,6 млрд грн у межах програми "Національний кешбек" за придбання товарів українського виробництва.

Причому сума виплат за програмою щомісяця зростає: у січні українці отримали 342 млн грн, у лютому – 384 млн грн, у березні – 443 млн грн, у квітні – 445 млн грн, у травні – 490 млн грн, у червні – 490 млн грн.

Загалом регулярні виплати за програмою "Національного кешбеку" отримують понад 3,5 млн українців.

Це вказує на високий інтерес і дієвість програми. Вона має великий потенціал для підтримки економіки, але технічні прогалини, як у випадку з ваговим сиром, потребують швидкого виправлення. Лише тоді програма стане справді ефективним інструментом для підтримки громадян і вітчизняного бізнесу.