Зміни до бюджету: Рада знайшла додаткові 40 мільярдів, але не для ЗСУ. Хто отримає кошти?

Автор: Василь Мельник

20 серпня Верховна Рада 229 голосами народних депутатів ухвалила законопроєкт №13439-3 "Про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2025 рік", які передбачають збільшення невійськових видатків на загальну суму понад 40 мільярдів гривень.

Від початку цей законопроєкт передбачав також збільшення видатків на оборону на 412 млрд грн у 2025 році. Однак у цій частині Верховна Рада терміново ухвалила зміни до держбюджету 31 липня, того ж дня закон одразу підписав президент.

"Із законопроєкту з назвою "Щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків", – коментує перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос").

За його словами, в ухвалених змінах "є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції".

БізнесЦензор розбирався, куди планують спрямувати кошти.

У Резервному фонді Кабміну закінчились кошти. Йому додали ще 25,5 млрд грн

Найбільшу частину передбаченого змінами до держбюджету фінансування отримає Резервний фонд. Кошти з нього уряд може розподіляти самостійно, без погодження з парламентом. 

За словами голови парламентського Комітету з питань бюджету Роксолани Підласої ("Слуга народу"), закон передбачає виділення додаткових 25,5 млрд грн для Резервного фонду держбюджету. 

Спочатку у бюджеті на 2025 рік для Резервного фонду було передбачено 29,6 млрд гривень. Ці кошти були зарезервовані на непередбачені та невідкладні видатки. Утім, левова частка цієї суми вже до літа була витрачена на ініційовані президентом Володимиром Зеленським програми – "Зимова підтримка" та "Національний кешбек". Водночас виплати за програмою "Нацкешбеку" щомісяця зростають.

Під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді Роксолана Підласа визнала, що передбачені на увесь 2025 рік кошти в Резервному фонді вже закінчилися. 

"В Резервному фонді зараз немає грошей", – зауважила депутатка.

За словами Железняка, Резервний фонд під час повномасштабної війни мав би витрачатися на подолання наслідків російських обстрілів, натомість уряд без погодженням з парламентом розподіляє ці кошти на не пов’язані з обороною видатки.

"У нас Резервний фонд став (витрачатися, – ред.) на компенсації зарплат, на абсолютно невійськові видатки, на кешбек, на "тисячу Зеленського" і якимось чином ми навіть з нього зменшуємо видатки на те ж саме розмінування. Ну так не має бути. Для цього мають бути інші видатки, які уряд приходить і погоджує з українським парламентом", – зазначив депутат.

Дотації для "Укрзалізниці"

Роксолана Підласа також уточнила, що 8 млрд грн з Резервного фонду можуть спрямувати на дотації для "Укрзалізниці". Фактично, ці кошти вилучать з бюджету Києва.

Виділити фінансування для "Укрзалізниці" з державної скарбниці закликали представники великого бізнесу.

Фінансове становище державної залізничної компанії погіршується через падіння обсягів прибуткових вантажних перевезень, водночас зростають збиткові перевезення пасажирів. До того ж, "Укрзалізниця" вже майже рік не може домовитися про реструктуризацію євробондів на $900 млн і сплачує за ними відсотки. За таких умов компанія планувала суттєво підвищити тарифи на перевезення вантажів для бізнесу, а бюджетне фінансування може дозволити цього уникнути.

4 мільярди на нові дрони

4,3 млрд грн додаткового фінансування отримає Мінцифри, з них:

• близько 1,4 млрд грн спрямують на програму закупівлі спецтехніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах;
• приблизно 2,8 млрд грн – на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech;
• ще 69,4 млн грн спрямують на посилення кіберзахисту "Дії".

За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у межах оновленої грантової програми Brave1 кошти спрямують на розвиток високотехнологічних рішень, які здатні змінювати хід війни.

"Це пріоритетні напрями розробки: штучний інтелект та автономні місії, ракетна програма, масштабування виробництва вибухових речовин, а також підтримка інновацій у напрямах БпЛА, наземних роботизованих комплексів, безекіпажних катерів, РЕБ/РЕР та інших. Уже наступного тижня ми запустимо оновлену грантову Brave1 та нові грантові конкурси", – прокоментував він.

Федоров додав, що збільшення бюджету для розвитку інновацій уже цього року – надзвичайно важливе рішення. Адже багатьом проєктам для технологічного забезпечення фронту потрібна підтримка вже зараз.

Харчування учнів, ліки і житло для ВПО

4,6 млрд грн народні депутати додатково виділили на харчування учнів початкових класів в усіх областях, а також для всіх учнів, у тому числі 5-11 класів, – на прифронтових територіях. Цим проєктом опікується дружина президента Олена Зеленська.

3,2 млрд грн передбачили на закупівлю лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо. Втім, і громадські організації, і держпідприємство "Медичні закупівлі України" підтверджували, що лише на закупівлі ліків від раку в держбюджеті не вистачало значно більшої суми – 8 млрд грн.

Читайте також: В України критичний дефіцит ліків: онкологію за власний кошт лікують навіть військовослужбовці

Крім того, 1,5 млрд грн передбачено на субвенцію місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв. 

Ще 1 млрд грн виділять на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти переспрямували з фінансування програми субсидій на оренду житла для переселенців, яка так і не запрацювала належним чином, визнавали у Мінсоцполітики.

Водночас органам місцевого самоврядування дозволили використовувати залишки коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО.

Крім того, 1,2 млрд грн спрямують на підтримку ветеранів війни та їхніх родин. Ідеться про виплату грошової допомоги і компенсації за страховими полісами "автоцивілки". Закон про це Рада ухвалила ще у квітні.

Звідки візьмуть гроші

"Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн)", – пояснила Роксолана Підласа.

Частково видатки на обслуговування держборгу вдасться зменшити у випадку запровадження мораторію на виплати за кредитом на загальну суму $1,5 мільярда, який Державна продовольчо-зернова корпорація України залучила від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію ще у 2012 році. У 2022 році ДПЗКУ не змогла за ним платити і погашати позику доводиться з держбюджету, наразі тривають переговори про реструктуризацію залишку заборгованості. Запровадити мораторій на виплати на час перемовин також дозволяє ухвалений закон.

Норму про вилучення частини податку на прибуток банків на 8 млрд грн з бюджету Києва та зарахування її до загального фонду держбюджету народний депутат Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") назвав "грабунком столиці".

Таку думу поділяє і мер столиці Віталій Кличко. За його словами, ці кошти з місцевого бюджету мали спрямувати на соціальні видатки, у тому числі на доплати вчителям і медикам, ремонти шкіл, садочків і лікарень, а також дотації для комунального транспорту і підтримку ЗСУ.

"Вилучати кошти посеред фінансового року! Ще й заднім числом – з 1 серпня до кінця року... Переконаний, що Президент України не повинен підписувати подібних ганебних законів", – обурився міський голова.

Депутат Ярослав Железняк нагадав, що перед голосуванням за її призначення на посаду прем'єр-міністра Юлія Свириденко обіцяла, що новий уряд проведе аудит видатків держави "з метою їх скорочення".

"З анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – нуль скорочень", – констатував Железняк.

"Єдине добре, що в залі зміг з колегами збити велику частину правок про збільшення зарплат (наприклад, зарплати членам Рахункової палати, – ред.) і непрофільних видатках. Хоча в цілому бюджет виглядає погано", – резюмує він.