Українську сталь обмежують у ЄС, зате продовжують завозити російські сляби, – "Метінвест"
Євросоюз більш ніж на 60% зменшив квоти на імпорт української сталі, водночас обсяги квот на російські сляби фактично залишили на історичному рівні завдяки активному лобіюванню.
Про це заявив керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час Київського міжнародного економічного форуму.
За його словами, якщо раніше Україна експортувала до ЄС близько 2 млн тонн металопродукції щороку, то тепер квота становить приблизно 670 тис. тонн.
Частину доступного обсягу розподілили між кількома країнами за принципом "хто перший прийшов, той перший і вибрав". Як розповів Водовіз, турецькі виробники вичерпали спільну квоту обсягом 360 тис. тонн упродовж перших двох днів.
"От і весь "чесний" підхід Єврокомісії до України", - зазначив Олександр Водовіз.
Він розкритикував непередбачуваність торговельної політики ЄС. За його словами, у 2025 році Україні давали зрозуміти, що нових обмежень у вигляді CBAM і квот не запроваджуватимуть, проте зрештою були введені обидва механізми.
Водночас Європа залишається основним ринком збуту для української металургії. Через війну, високу вартість електроенергії, підвищення тарифів "Укрзалізниці", витрати на страхування та проблеми з морською логістикою експорт до віддалених ринків став значно менш вигідним.
Додаткову загрозу становить можливість закріплення нинішніх обмежень на тривалий період. Єврокомісія аналізує імпорт сталі за шість місяців ‒ із липня до грудня, а потім на основі цих даних може встановлювати квоти на наступні 5-10 років.
"Ми дуже переживаємо, що через розбиті заводи зараз не можемо постачати продукцію. Є ризик, що за підсумками цих шести місяців нам встановлять мінімальну квоту на наступні 10 років", - наголосив Водовіз.
Він також звернув увагу на діяльність російського лобі в Брюсселі, яке, за його словами, виступає проти розширення доступу української сталі на європейський ринок.
"Ми бачимо, що російське лобі в Брюсселі присутнє. Вони наймають компанії, борються за те, щоб Україну в Європу не допускати. І коли ми заходимо в одні кабінети, звідти виходить російська делегація", - підкреслив керівник офісу генерального директора "Метінвесту".
Водночас, за словами Водовіза, квоти на імпорт російських слябів до ЄС на п'ять років зафіксували на історичному рівні. Таким чином, постачання цієї продукції з Росії фактично не скоротилося так суттєво, як український експорт.
У "Метінвесті" вважають, що Україна має активніше захищати свої інтереси під час переговорів із ЄС. Серед інших необхідних заходів Водовіз назвав страхування воєнних ризиків, залучення донорських коштів для відновлення промисловості та розширення доступу українських компаній до міжнародного фінансування.
За його словами, однією з проблем залишається програма Ukraine Facility: із приблизно $8 млрд, передбачених для бізнесу, українські компанії отримали максимум близько $200 млн.
Без змін у торговельній політиці та підходах до фінансування Україна ризикує надовго втратити свої позиції на європейському ринку саме тоді, коли вітчизняні підприємства працюють в умовах війни та логістичних обмежень, підсумував Водовіз.
Як повідомлялося, через запровадження ЄС квот на українську металопродукцію та екологічного мита CBAM Україна може втратити понад $1 млрд до кінця року. За оцінками GMK Center, через нові європейські квоти втрати валютної виручки становитимуть $850 млн-$1 млрд, а ще $400-450 млн експорту буде втрачено внаслідок дії механізму європейського екологічного мита.
ціле шобло є, з доплатою...