Як українцям перевірити роботодавця в Польщі та не втратити легальний статус
У Польщі триває розслідування схеми, за якої через компанії без реальної господарської діяльності реєстрували заяви про доручення роботи іноземцям – тобто фактично людям пропонували формальну підставу для в'їзду та перебування, за якою не стояли ні роботодавець, ні вакансія.
Деталі справи
За даними Окружної прокуратури в Лодзі, на 130 таких фіктивних компаній зареєстрували 11 485 неправдивих заяв.
Документи можуть бути підставою для перетину кордону та отримання робочих віз, тож фактично створювали видимість працевлаштування, за якою не стояли ні роботодавець, ні вакансія. У схемі фігурують і організатори-українці.
На що звернути увагу
За оцінкою компанії з працевлаштування Gremi Personal, головна загроза у згаданій ситуації полягає в тому, що про фіктивність роботодавця працівник може дізнатися лише після приїзду, коли кошти вже витрачені, а законність перебування в країні – під питанням.
Тому українцям, які шукають роботу через посередників, варто перевірити і агенцію з працевлаштування, і роботодавця ще до виїзду з України.
Насамперед слід:
- перевірити агенцію праці в польському Національному реєстрі агенцій зайнятості (KRAZ),
- дані безпосереднього роботодавця – у Центральному реєстрі та інформації про господарську діяльність (CEIDG) або Національному судовому реєстрі (KRS), звіривши назву, реєстраційні дані та адресу.
Однак запис у реєстрі не гарантує, що компанія реально працює і має заявлену вакансію, тому додатково треба вимагати, зокрема:
- проєкт договору,
- назву підприємства, де працюватиме людина,
- адресу робочого місця,
- інформацію про те, хто виплачуватиме зарплату.
Коли краще відмовитися від пропозиції
Тривожним сигналом є відмова посередника назвати роботодавця, оскільки законна пропозиція завжди передбачає конкретне підприємство, на яке працівника наймають.
Насторожувати має і пропозиція оформити запрошення без участі самого підприємства, тобто без договору та підтвердження від роботодавця.
"Реєстри та договір – це мінімум, який потрібно перевірити до виїзду. Якщо цей крок пропустити, наслідки можуть бути серйозними навіть для людини, яка не знала про обман. Те, що вона є потерпілою, не знімає ризиків для її документів і статусу в Польщі", – пояснили в Gremi Personal.
Які можуть бути наслідки
При цьому закон по-різному оцінює тих, кого ввели в оману, і тих, хто свідомо купив документ.
Якщо українець шукав реальну роботу і став жертвою шахраїв, кримінальне покарання йому, як правило, не загрожує, але людина втрачає кошти, сплачені посереднику, і не отримує обіцяної вакансії.
Заява, зареєстрована на неіснуючого роботодавця, і віза, отримана на її підставі, не підтверджують законності працевлаштування, що ускладнює отримання чи продовження дозволу на тимчасове проживання.
Також через відсутність офіційної зайнятості відомості про доходи та внески до ZUS не відповідають реальності, тож заробіток і страховий стаж підтвердити важко, а захистити свої права у разі невиплати зарплати ще складніше.
"Якщо після приїзду з'ясувалося, що вакансії не існує, потрібно зберегти листування з посередником, оголошення, копії документів і підтвердження оплати для звернення до компетентних органів або юридичної допомоги. Користуватися документами, про невідповідність яких уже стало відомо, не слід", – наголосили в Gremi Personal.
Інша ситуація виникає, якщо іноземець свідомо купив заяву про доручення роботи від імені фіктивної компанії.
Як що так сталося, то існує ризик потрапити під кримінальну відповідальність: за використання підробленого документа як справжнього передбачається позбавлення волі на строк від трьох місяців до п'яти років. Окрім того, іноземцю можуть відмовити у в'їзді або ухвалити рішення про зобов'язання повернутися, яке може забороняти повторний в'їзд до Польщі та інших країн Шенгенської зони.
Українці в Польщі
Раніше повідомлялося, що в Польщі серед працівників вікової категорії 25-34 років громадяни України випереджають поляків за рівнем доходів на 1500 злотих.
До того стало відомо, що серед українців зростає кількість запитів на короткострокову роботу в Польщі. Так, українці шукають роботу на кілька місяців із можливістю повернутися в Україну після її завершення.
У вересні повідомлялося, що число українців під тимчасовим захистом у Польщі за останні шість місяців скоротилося приблизно на 40 тис. Водночас це не обов'язково свідчить про те, що всі вони залишили країну.
Також стало відомо, що кількість офіційно працевлаштованих українців у Польщі продовжує демонструвати впевнене зростання. За п'ять місяців 2026 року середня кількість застрахованих громадян України в країні сягнула 873,5 тис. осіб, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Громадяни України вже тривалий час залишаються ключовою іноземною робочою силою для польського бізнесу. Зокрема, українці стабільно забезпечують майже 68% від загальної кількості працевлаштованих іноземців у країні.
За даними дослідження компанії Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, оцінений економічний внесок українських біженців у 2025 році становив близько 2,4% ВВП Польщі, тоді як рівень їхньої зайнятості піднявся до 76% проти 69% роком раніше.
