Вступ України до зони платежів у євро: Марченко оцінив економію від приєднання до SEPA в 200 мільйонів євро на рік
Україна має ухвалити законопроєкт 14327-д до кінця 2026 року, щоб устигнути приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Як розповів міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю Ользі Василевській-Смаглюк під час подкасту "Слідкуй за грошима", через те, що Україна досі не входить у SEPA, втрачаються від 100 млн до 200 млн євро щороку.
Що таке SEPA
SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдина зона, у якій повністю ліквідовано відмінності між національними та транскордонними платежами в євро.
Приєднання України дозволить проводити перекази з країнами Європейського Союзу за внутрішніми європейськими тарифами – за секунди та з мінімальною або нульовою комісією. Для порівняння: класичний грошовий переказ із європейського банку в український може йти від кількох годин до 2-3 робочих днів.
Нагадаємо, 10 листопада Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15503 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Законопроєкт пов'язаний із базовим законопроєктом щодо SEPA №14327-д, ухвалення якого дасть змогу подати до Європейської платіжної ради офіційну заявку на приєднання України до SEPA.
Марченко наголосив, що тепер важливо ухвалити документ у другому читанні та в цілому.
Користь від вступу
За словами Марченка, економія від приєднання України до SEPA може становити від 100 млн до 200 млн євро на рік.
Міністр розповів, що наразі будь-які фінансові розрахунки громадян України або українського бізнесу з контрагентами чи сім'єю в Європі підлягають жорсткому моніторингу з боку європейських установ, а комісія за кожну операцію може становити фіксованих 20 євро або 1,5% від суми, при цьому сам переказ забирає час.
За словами Марченка, щоб приєднатися до SEPA, Україні потрібно відповідати європейським директивам з протидії легалізації коштів, і саме для цього Верховна Рада повинна ухвалити в цілому законопроєкт 14327-д до кінця 2026 року, поки не наберуть чинності нові правила.
"Часу в нас не дуже багато. Якщо ми не встигнемо, то втратимо можливість адаптувати наші підходи й процеси за старими правилами. Нові правила вже не дозволять нам це зробити", – пояснив Марченко.
Однак, за його словами, суперечки викликає доступ слідчих органів до реєстру банківських рахунків і сейфів.
Марченко зазначив, що реєстр міститиме лише ім'я та назви банків, на рахунках яких вони перебувають, що спростить роботу правоохоронцям.
"Замість того, щоб подавати запити в 50 банків, вони можуть зробити запит у три конкретні банки, де бачать, що ці рахунки є. Як це вплине на громадян? Жодним чином. Ніхто це навіть не відчує", – наголосив він.
При цьому, за словами міністра, способи легалізації коштів стали більш діджиталізованими, тому виявлення операцій ускладнилося.
Ключовою задачею він назвав налагодження каналів обміну інформацією між органами, щоб блокувати всі схеми відмивання. Зокрема, в рамках міжвідомчої робочої групи з питань детінізації під керівництвом прем'єр-міністра Мінфін опрацьовує кожен секторальний кейс і напрацьовує законодавчі та урядові рішення.
Що передбачено
Приєднання до SEPA дозволить українським підприємцям проводити транскордонні операції в євро за принципом T+0 (день у день) та з мінімальними витратами:
- для підприємців, які купують товари чи обладнання в ЄС, вартість переказу знизиться в кілька разів, а час проведення скоротиться від 5-7 днів до кількох хвилин чи годин;
- платежі відбуватимуться без постійних додаткових вимог щодо надання статутних чи підтверджувальних документів для кожного переказу;
- українські виробники, які поставляють продукцію до країн ЄС, зможуть отримувати оплату за виставленими інвойсами миттєво – так само легко та швидко, як і всередині України.
Таким чином, для українського бізнесу це означає зниження транзакційних витрат на сотні мільйонів євро щороку та прямий доступ до європейського ринку із понад 500 млн споживачів. Для громадян – дешеві й швидкі перекази коштів між Україною та країнами ЄС.
Окрім того, ухвалення закону №14327-д не лише відкриє шлях до SEPA, а й стане потужним сигналом для європейських партнерів про готовність України гармонізувати свій фінансовий сектор та правила протидії відмиванню коштів із нормами Євросоюзу.
На шляху до єврозони
Нагадаємо, у квітні 2026 року Комітет Ради з питань податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14327, який передбачає зміни до законодавства для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
У грудні минулого року Кабінет Міністрів схвалив три законопроєкти, необхідні для вступу України до SEPA. Вони, зокрема, передбачають створення реєстру рахунків фізичних осіб та їхніх індивідуальних банківських сейфів.
У жовтні 2026 рку голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що українці могли б заощаджувати тисячі євро на міжнародних переказах у разі приєднання України до SEPA.
Досвід Молдови
Як повідомлялося, у жовтні 2025 року Молдова стала частиною Єдиної зони платежів у євро (SEPA – Single Euro Payments Area), що об'єднує 41 країну і дозволяє здійснювати транскордонні платежі в євро на тих самих умовах та за тими самими тарифами, що й усередині Європейського Союзу.
Молдова розпочала процес приєднання до SEPA 30 січня 2024 року, подавши офіційну заяву до Європейської ради з платежів (EPC). 6 березня 2025 року EPC схвалив включення Молдови до географічної зони SEPA, відзначивши значні успіхи країни у приведенні нормативної бази до європейських стандартів.
